Силабуси ЛНТУ

Силабус

Луцький національний технічний університет · Методологія та організація наукових досліджень

2026/2027 Інженерія програмного забезпечення затверджено 26.08.2026
PDF Затверджена редакція силабуса

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету

Любов КОВАЛЬСЬКА

«26» серпня 2026 р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

____________ Надія КОВАЛЬЧУК

«26» серпня 2026 р.

СИЛАБУС

з освітнього компонента «Методологія та організація наукових досліджень»

ступінь вищої освіти – доктор філософії

галузь знань – F Інформаційні технології

спеціальність – F2 Інженерія програмного забезпечення

освітня програма – Інженерія програмного забезпечення

Кафедра менеджменту

Силабус склав(ла) завідувач кафедри (професор) менеджменту, д.е.н., професор Наталія ВАВДІЮК

Силабус затверджений на засіданні кафедри менеджменту, протокол № 1 від «26» серпня 2026 р.

Завідувач кафедри д.е.н., професор Наталія ВАВДІЮК

Розглянуто та схвалено групою забезпечення освітньої програми «Інженерія програмного забезпечення», протокол № 1 від «26» серпня 2026 р.

Гарант ОП «Інженерія програмного забезпечення» к.т.н., доцент Валерій ЛІЩИНА

Схвалено науково-методичною радою університету, протокол № 1 від «26» серпня 2026 р.

QR Затверджений силабус онлайн:
https://e.lntu.edu.ua/syllabus/1448

Луцьк – 2026

СИЛАБУС ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТА «Методологія та організація наукових досліджень»

Освітня програма Інженерія програмного забезпечення
Галузь знань / Спеціальність F Інформаційні технології / F2 Інженерія програмного забезпечення
Рівень вищої освіти третій (освітньо-науковий)
Статус дисципліни нормативна
Мова викладання українська
Обсяг 4 кредити ECTS / 120 годин, семестр 1
Форма контролю залік
Викладач(і) д.е.н., професор Наталія ВАВДІЮК

1. Мета і завдання дисципліни

Мета: оволодіння здобувачами ступеня доктора філософії методологією та методами наукового дослідження; формування системи знань про критерії науковості, принципи організації, проведення та аргументації наукового дослідження, методи аналізу й інтерпретації його результатів; набуття практичних навичок визначення наукової проблеми, формулювання мети та завдань дослідження, вибору відповідної методології та методів, аналізу й узагальнення отриманих результатів, формулювання обґрунтованих висновків і рекомендацій щодо впровадження результатів наукових досліджень у практичну діяльність.

Завдання: є формування цілісного уявлення про організацію наукової діяльності, оволодіння основними теоретико-методологічними засадами та методами наукового пізнання, розвиток компетентностей для самостійного проведення фахових наукових досліджень

Пререквізити: базова підготовка здобувачів, сформована в результаті попереднього навчання та складання ЄВІ, ЄФВВ, а також знання основ методології наукових досліджень

2. Компетентності

ІК — інтегральна компетентність: Здатність особи розв'язувати складні задачі і проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог

ЗК01 — Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК02 — Здатність розв’язувати комплексні проблеми у сфері інженерії програмного забезпечення та з дотичних до неї міждисциплінарних напрямах на основі системного наукового світогляду та загального культурного кругозору із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності.

ЗК04 — Здатність презентувати ідеї, інноваційні розробки і результати досліджень як в науковій так і в професійній спільноті.

СК01 — Здатність інтегрувати знання з різних галузей, застосовувати системний підхід та враховувати нетехнічні аспекти при розв’язанні комплексних проблем інженерії програмного забезпечення й проведенні досліджень.

СК02 — Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми дослідницького характеру в сфері інженерії програмного забезпечення, оцінювати та забезпечувати якість виконуваних досліджень.

СК03 — Здатність отримувати нові наукові результати, які створюють нові знання та становлять оригінальний внесок у розвиток інженерії програмного забезпечення та дотичних до неї міждисциплінарних напрямів.

СК06 — Здатність до застосування сучасних методологій, методів та інструментів інженерії програмного забезпечення в науково-педагогічній та науковій діяльності.

3. Структура дисципліни, розподіл годин, зв'язок тем з компетентностями

№ Назва теми Лекції Практ./ Семін./ лаб Самост. робота Разом Методи навчання Методи оцінювання ЗК та СК
Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні засади наукового дослідження
1 Тема 1. Наука та наукове пізнання 3 2 7 12 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6, МН7 МО2, МО4, МО5, МО6, МО7, МО8 ЗК01, ЗК02, СК01
2 Тема 2. Наука і наукове дослідження 3 2 7 12 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6, МН7 МО2, МО4, МО5, МО6, МО7, МО8 ЗК01, ЗК02, СК01, СК02
3 Тема 3. Імперативи наукової діяльності 3 2 7 12 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6, МН7 МО2, МО4, МО5, МО6, МО7, МО8 ЗК02, ЗК04, СК01, СК02
4 Тема 4. Науковий метод та основи методології досліджень 3 1 6 10 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6, МН7 МО2, МО4, МО5, МО6, МО7, МО8 ЗК02, СК01, СК02, СК06
5 Тема 5. Теоретичні методи досліджень 3 1 6 10 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6, МН7 МО2, МО4, МО5, МО6, МО7, МО8 ЗК01, ЗК02, СК03, СК06, СК01
6 Тема 6. Емпіричні методи дослідження та інструментарій обробки даних емпіричних досліджень 3 1 6 10 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6, МН7 МО2, МО4, МО5, МО6, МО7, МО8 ЗК01, ЗК02, СК02, СК03, СК06
7 Тема 7. Системний метод досліджень 2 1 6 9 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6, МН7 МО2, МО4, МО5, МО6, МО7, МО8 ЗК02, СК01, СК03, СК06
Змістовий модуль 2. Технологія проведення, інформаційне забезпечення та представлення результатів наукового дослідження
8 Тема 8. Моделі та методи моделювання в наукових дослідженнях 2 1 6 9 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6, МН7 МО2, МО4, МО5, МО6, МО7, МО8 ЗК02, СК01, СК03, СК06
9 Тема 9. Структура та етапи наукового дослідження 2 1 6 9 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6, МН7 МО2, МО4, МО5, МО6, МО7, МО8 ЗК02, СК01, СК02, СК03, СК06
10 Тема 10. Інформаційна база наукового дослідження 2 1 6 9 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6, МН7 МО2, МО4, МО5, МО6, МО7, МО8 ЗК01, ЗК02, СК02, СК06
11 Тема 11. Технологія роботи над змістом дисертації доктора філософії 2 1 6 9 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6, МН7 МО2, МО4, МО5, МО6, МО7, МО8 ЗК01, ЗК02, ЗК04, СК01, СК02, СК03
12 Тема 12. Технологія роботи над представленням результатів дисертації доктора філософії 2 1 6 9 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6, МН7 МО2, МО4, МО5, МО6, МО7, МО8 ЗК01, ЗК04, СК02, СК03
Разом 30 15 75 120

Легенда: ЗК — загальна компетентність (номер за п. 2); СК — спеціальна (фахова) компетентність (номер за п. 2). Повне формулювання кожного коду наводиться в ОП / стандарті спеціальності.

Методи навчання: МН1 — словесний метод (лекція, дискусія, співбесіда тощо); МН2 — практичний метод (лабораторні та практичні заняття); МН3 — наочний метод (метод ілюстрацій і метод демонстрацій); МН4 — робота з навчально-методичною літературою (конспектування, тезування, анотування, рецензування, складання реферату); МН5 — відеометод у сполученні з новітніми інформаційними технологіями та комп’ютерними засобами навчання (дистанційні, мультимедійні, веб-орієнтовані тощо); МН6 — самостійна робота (розв’язання завдань); МН7 — індивідуальна науково-дослідна робота здобувачів вищої освіти.

Методи оцінювання: МО2 — усне або письмове опитування; МО4 — тестування; МО5 — командні проєкти; МО6 — есе; МО7 — презентації результатів виконаних завдань та досліджень; МО8 — презентація та виступи на наукових заходах.

4. Результати навчання

ПРН01. Мати передові концептуальні та методологічні знання з інженерії програмного забезпечення та дотичних до неї міждисциплінарних напрямів, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні останніх світових досягнень з відповідного напряму, отримання нових знань та/або здійснення інновацій.

ПРН02. Планувати і виконувати експериментальні та/або теоретичні дослідження з інженерії програмного забезпечення та дотичних міждисциплінарних напрямів з використанням сучасних інструментів та дотриманням норм академічної і професійної етики, критично аналізувати результати власних досліджень і результати інших дослідників у контексті усього комплексу сучасних знань щодо досліджуваної проблеми.

ПРН04. Вільно презентувати та обговорювати з фахівцями і нефахівцями результати досліджень, наукові та прикладні проблеми інженерії програмного забезпечення державною та іноземною мовами, оприлюднювати результати досліджень у наукових публікаціях у провідних наукових виданнях.

ПРН05. Застосовувати сучасні інструменти і технології пошуку, оброблення та аналізу інформації, зокрема, статистичні методи аналізу даних великого обсягу та/або складної структури, спеціалізовані бази даних та інформаційні системи для покращення ефективності програмних систем.

ПРН06. Формулювати і перевіряти гіпотези; використовувати для обґрунтування висновків належні докази, зокрема, результати теоретичного аналізу, експериментальних досліджень і математичного та/або комп’ютерного моделювання, наявні літературні дані.

ПРН08. Глибоко розуміти загальні принципи та методи інженерії програмного забезпечення, а також методологію наукових досліджень, застосовувати їх у власних дослідженнях та у викладацькій практиці.

5. Цілі сталого розвитку

ЦСР 4 – Якісна освіта

ЦСР 9 – Промисловість, інновації та інфраструктура

6. Неформальна освіта

Рекомендовані курси, тренінги, стажування та інші: результати навчання, здобуті у формальній, неформальній чи інформальній освіті, можуть бути визнані відповідно до процедур ЛНТУ. Підтвердженнями можуть бути сертифікати тематичних тренінгів, вебінарів чи онлайн-курсів разом з описом досягнутих результатів навчання та, за потреби, коротке верифікаційне завдання або портфоліо.

7. Критерії та форми контролю

Оцінювання — за 100-бальною шкалою (національна шкала / ЄКТС). Підсумковий бал = поточний контроль (100 %).

Академічна доброчесність: самостійне виконання завдань; коректне посилання на джерела; позначення частин тексту, згенерованих засобами ШІ. Порушення академічної доброчесності не толеруються.

8. Зміст тем

Тема 1. Наука та наукове пізнання

Наука як особлива форма пізнання, система знань, вид діяльності та соціальний інститут. Етапи становлення і розвитку науки. Функції та класифікація наук. Основні форми організації наукового знання: факт, поняття, категорія, положення, принцип, закон, теорія, гіпотеза, концепція, парадигма. Наукова проблема та наукове питання. Гіпотеза та теорія. Критерії науковості знання: обґрунтованість, доказовість, логічна несуперечливість, інтерсуб’єктивність, відтворюваність. Сучасні уявлення про розвиток науки, міждисциплінарність та відкритість наукового знання. Роль цифрового середовища у формуванні сучасної наукової картини світу.

Тема 2. Наука і наукове дослідження

Наукове дослідження як цілеспрямований процес отримання нового знання. Види та рівні наукових досліджень. Фундаментальні, прикладні, пошукові та міждисциплінарні дослідження. Теоретичні та емпіричні дослідження. Дослідницький процес та його основні етапи. Наукова проблема, дослідницьке питання, мета і завдання дослідження. Об’єкт і предмет дослідження. Науковий результат, його новизна та значущість. Дисциплінарний, міждисциплінарний і трансдисциплінарний підходи. Сучасні форми наукової співпраці та колективного продукування знань.

Тема 3. Імперативи наукової діяльності

Сутність і форми наукової діяльності. Організація наукової та науково-технічної діяльності в Україні. Суб’єкти дослідницької діяльності та сучасна дослідницька інфраструктура. Організація індивідуальної та колективної наукової роботи. Наукова школа, дослідницька група, проєктна та грантова діяльність. Професійна етика науковця. Соціальна відповідальність дослідника. Наукова комунікація та міжнародна дослідницька співпраця. Міжнародна інтеграція українських дослідників. Цифрова ідентичність та професійна присутність науковця в сучасному дослідницькому середовищі.

Тема 4. Науковий метод та основи методології досліджень

Науковий метод та методологія науки. Методологічні рівні наукового дослідження. Загальнонаукові, спеціально-наукові та міждисциплінарні методологічні підходи. Принципи побудови наукового дослідження. Взаємозв’язок проблеми, мети, завдань, дослідницьких питань, методів і результатів. Класифікація методів наукового дослідження. Методика дослідження та дослідницький дизайн. Критерії вибору методів. Надійність, валідність, відтворюваність і обґрунтованість дослідницьких результатів. Типові методологічні помилки та способи їх запобігання.

Тема 5. Теоретичні методи досліджень

Теоретичне пізнання та його роль у науковому дослідженні. Абстрагування, ідеалізація, формалізація, узагальнення, аналогія. Аналіз і синтез. Індукція та дедукція. Класифікація та систематизація наукових понять. Концептуалізація та операціоналізація понять. Побудова наукових концепцій і теоретичних моделей. Наукові закони, закономірності та причинно-наслідкові зв’язки. Теоретичне пояснення та прогнозування. Формування теоретичної основи дисертаційного дослідження.

Тема 6. Емпіричні методи дослідження та інструментарій обробки даних емпіричних досліджень

Емпіричний рівень наукового дослідження. Основи теорії вимірювання. Види даних та джерела їх отримання. Спостереження, вимірювання, порівняння, опитування, інтерв’ю, експеримент, аналіз документів та контент-аналіз. Вибірка та репрезентативність. Надійність і валідність дослідницького інструментарію. Первинні та вторинні дані. Організація збору, очищення, систематизації та аналізу даних. Візуалізація результатів. Тріангуляція методів і джерел. Відтворюваність та прозорість роботи з даними.

Тема 7. Системний метод досліджень

Система як об’єкт наукового дослідження. Елементи, структура, зв’язки, середовище, підсистеми та надсистеми. Системний підхід і системний аналіз. Визначення меж системи. Входи, процеси, результати та зворотний зв’язок. Аналіз складних і динамічних систем. Самоорганізація та синергетичні процеси. Системне мислення. Міждисциплінарні дослідницькі підходи. Інтеграція методів різних наукових дисциплін для дослідження складних соціальних, економічних, управлінських, технологічних та природних систем.

Тема 8. Моделі та методи моделювання в наукових дослідженнях

Моделювання як метод наукового дослідження. Співвідношення моделі та реального об’єкта. Типи та класифікація моделей: концептуальні, логічні, графічні, математичні, статистичні, імітаційні та комп’ютерні. Економіко-статистичне та економіко-математичне моделювання. Сценарне моделювання. Симуляційне моделювання. Agent-based models, системна динаміка, Monte Carlo та оптимізаційні моделі. Верифікація, валідація та аналіз чутливості моделей. Цифрові двійники та інтелектуальні моделі. Застосування машинного навчання та штучного інтелекту в моделюванні. Обмеження та ризики цифрового моделювання.

Тема 9. Структура та етапи наукового дослідження

Планування наукового дослідження. Формування та обґрунтування теми. Наукова проблема та дослідницька лакуна. Формулювання дослідницьких питань, мети та завдань. Побудова понятійного та категоріального апарату. Розроблення дослідницького дизайну. Вибір методології, методів і джерел даних. Організація збору та аналізу інформації. Формування наукових результатів. Інтерпретація та обґрунтування результатів. Формулювання висновків і рекомендацій. Забезпечення логічної узгодженості всіх елементів дослідження — від проблеми до наукового результату.

Тема 10. Інформаційна база наукового дослідження

Наукова інформація та її роль у дослідницькому процесі. Первинні, вторинні та третинні джерела. Стратегія пошуку наукової інформації. Наукові бази даних, пошукові системи, репозитарії та каталоги. Google Scholar, Scopus, Web of Science, OpenAlex, Crossref, DOAJ та галузеві інформаційні ресурси. Бібліографічний менеджмент та організація наукових джерел. Zotero та альтернативні бібліографічні менеджери. ORCID та інші цифрові ідентифікатори дослідника. Zenodo, OSF та інші репозитарії дослідницьких матеріалів. Відкрита наука, відкриті дані, відкритий доступ та принципи FAIR. Критична оцінка наукових джерел та бібліометричних показників.

Академічна доброчесність як складова дослідницької культури. Основні принципи, види порушень, механізми запобігання та відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Особливості академічної доброчесності під час використання генеративного штучного інтелекту та інших цифрових інструментів. Прозоре декларування використання AI у дослідницькій роботі.

Тема 11. Технологія роботи над змістом дисертації доктора філософії

Дисертація доктора філософії як форма представлення самостійного наукового дослідження. Вибір і обґрунтування теми. Формування структури та логіки дисертації. Робота над вступом, теоретичними та емпіричними розділами, висновками. Формулювання наукової новизни, теоретичного та практичного значення результатів. Організація роботи з науковими джерелами та цитуванням. Робота з текстом і бібліографією за допомогою цифрових інструментів. Вимоги до оформлення дисертації. Підготовка матеріалів до апробації та захисту. Порядок присудження ступеня доктора філософії. Типові помилки під час підготовки дисертації та способи їх запобігання.

Тема 12. Технологія роботи над представленням результатів дисертації доктора філософії

Наукова комунікація як складова дослідницької діяльності. Форми представлення результатів: наукова стаття, тези, доповідь, постер, монографія, дисертація, дослідницький звіт, відкриті дані та інші дослідницькі матеріали. Підготовка наукової доповіді та презентації. Структура та візуалізація наукової інформації. Представлення результатів на семінарах, конференціях, симпозіумах, круглих столах та наукових пітчингах. Наукова дискусія та аргументований захист результатів. Відповіді на критичні запитання та робота з рецензуванням.

Підготовка наукових публікацій і вибір відповідного видання. Поширення та відкритий доступ до результатів дослідження. Цифровий профіль дослідника та наукова ідентичність. ORCID, Google Scholar, Scopus Author Profile, Web of Science Researcher Profile, ResearchGate та галузеві профілі. Ідентифікатори DOI та авторські ідентифікатори. Наукова видимість і відповідальне використання бібліометричних показників. Участь у наукових проєктах, грантах та міжнародних дослідницьких мережах. Практичне впровадження та трансфер результатів дисертаційного дослідження. Стратегія поширення та професійної комунікації результатів власного дослідження.

9. Опис ІЗ/КПІЗ

Не передбачено навчальним планом.

10. Загальні вимоги

Освітній процес регулюється академічними правилами ЛНТУ. Здобувачі освіти зобов’язані ознайомитися з вимогами, визначеними Кодексом академічної доброчесності ЛНТУ та Політикою етичного використання штучного інтелекту в ЛНТУ, і дотримуватися принципів академічної доброчесності та етичного використання штучного інтелекту в освітній діяльності.

Академічна доброчесність. Учасники освітнього процесу зобов’язані дотримуватися Закону України «Про академічну доброчесність» від 18.12.2025 № 4742-IX та внутрішніх нормативних документів ЛНТУ. Не допускаються академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, привласнення авторства, несамостійне виконання завдань, а також недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом.

Використання штучного інтелекту. Інструменти штучного інтелекту можуть використовуватися для пошуку ідей, пояснення методів, попереднього структурування, мовного редагування та допоміжного аналізу неконфіденційних даних, якщо конкретне завдання не передбачає повністю самостійного виконання. Здобувач освіти має зазначати використаний інструмент, мету та етап його застосування, перевіряти факти й розрахунки та самостійно обґрунтовувати висновки.

11. Література

I. Навчально-методичні матеріали та розробки

Праці автора силабуса:

1. Методологія та організація наукових досліджень [Текст]: конспект лекцій для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти / укладачі Н. С. Вавдіюк, Л. В. Стрижеус, І. О. Абрамова. Луцьк: ЛНТУ, 2022. 128 с.

2. Методологія та організація наукових досліджень [Текст]: методичні вказівки до виконання практичної та самостійної роботи для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти / укладачі Н. С. Вавдіюк, І. О. Абрамова, Л. В. Стрижеус. Луцьк: ЛНТУ, 2022. 36 с.

Праці інших авторів:

3. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Методологія наукових досліджень. 2023. 488 с.

4. Бабайлов В. К., Пахомова Л. М. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. 2-ге вид. Харків: ХНАДУ, 2023. 196 с.

5. Методологія наукових досліджень: навчальний посібник / за ред. В. П. Горина. Тернопіль: ФОП Осадца Ю. В., 2023. 170 с.

6. Бхаттачерджи А., Ситник Н. Методологія та організація наукових досліджень: дослідження в соціально-економічних науках. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2022. 173 с.

II. Наукові праці

Праці автора силабуса:

7. Vavdiiuk N., Koretska N., Konstankevych I., Tretiak O. Methodology of SWOT analysis of digital educational activities of LNTU. Економічний форум. 2023. № 1. С. 53–63.

8. Вавдіюк Н., Констанкевич І., Подаш А. Управління процесом досягнення ЦСР у науковій діяльності ЛНТУ. Економіка та суспільство. 2024. № 64.

9. Dziamulych M., Moskovchuk A., Vavdiiuk N., Kovalchuk N., Kulynych M., Naumenko N. Analysis and economic and mathematical modeling in the process of forecasting the financial capacity of milk processing enterprises of the agro-industrial sector: a case study of Volyn region, Ukraine. Scientific Papers Series “Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development”. 2021. Vol. 21, Iss. 1. P. 259–272.

Праці інших авторів:

10. Dzwigol H. Research methodology in management science: Triangulation. Virtual Economics. 2022. Vol. 5, No. 1. P. 78–93.

11. Карпенко Н. В., Педченко Н. С., Іваннікова М. М., Бірта Г. О., Стрілець В. Ю. Емпіричні методи наукового дослідження – теорія і практичний досвід. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки». 2024. № 4 (114). С. 108–113.

12. Педченко Н. С., Бірта Г. О., Карпенко Н. В., Стрілець В. Ю., Іваннікова М. М. Математичні методи та методи статистичної обробки інформації у методології наукових досліджень. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки». 2024. № 3 (113). С. 89–95.

III. Інформаційні ресурси

13. Про академічну доброчесність: Закон України від 18.12.2025 № 4742-IX. Чинний з 31.07.2026.

14. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26.11.2015 № 848-VIII. Чинна редакція станом на 2026 рік.

15. Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії: постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 44. Чинна редакція від 08.05.2024.

16. Деякі питання запровадження процедури рейтингування у Національній системі дослідників України та надання державних стипендій науковим (науково-педагогічним) працівникам: постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2026 № 678. — доцільно включити через актуальні положення щодо використання штучного інтелекту в науковій діяльності.

17. Національна електронна науково-інформаційна система — офіційна інформаційна інфраструктура у сфері науки та дослідницької діяльності. Положення затверджено постановою КМУ від 27.09.2022 № 1067; чинна редакція оновлювалася у 2026 році.

18. Google Scholar — пошук наукових публікацій та відстеження цитування.

19. Scopus — бібліографічна та реферативна база даних наукових публікацій і цитування.

20. Web of Science — платформа наукової інформації та цитування.

21. OpenAlex — відкритий каталог наукових публікацій, авторів, установ і дослідницьких зв’язків.

22. Crossref — реєстрація DOI та метаданих наукових публікацій.

23. ORCID — міжнародний ідентифікатор дослідника.

24. Zenodo / OSF — платформи для зберігання, відкритого поширення та організації дослідницьких матеріалів і даних.