Луцький національний технічний університет · Конструювання програмного забезпечення
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
|
ЗАТВЕРДЖУЮ Декан факультету Інна КОНДІУС «29» серпня 2026 р. |
ЗАТВЕРДЖУЮ Перший проректор ____________ Надія КОВАЛЬЧУК «29» серпня 2026 р. |
СИЛАБУС
з освітнього компонента «Конструювання програмного забезпечення»
ступінь вищої освіти – бакалавр
галузь знань – F Інформаційні технології
спеціальність – F2 Інженерія програмного забезпечення
освітня програма – Інженерія програмного забезпечення
Кафедра інженерії програмного забезпечення
Силабус склав(ла) доцент кафедри робототехніки робототехніки, к.т.н., доцент Наталія ГУЛІЄВА
Силабус затверджений на засіданні кафедри інженерії програмного забезпечення, протокол № 1/1 від «28» серпня 2026 р.
Завідувач кафедри к.т.н., доцент Наталія ЛІЩИНА
Розглянуто та схвалено групою забезпечення освітньої програми «Інженерія програмного забезпечення», протокол № 2 від «28» серпня 2026 р.
Гарант ОП «Інженерія програмного забезпечення» к.т.н., доцент Наталія ЛІЩИНА
Схвалено науково-методичною радою університету, протокол № 1/а від «29» серпня 2026 р.
| Затверджений силабус онлайн: https://e.lntu.edu.ua/syllabus/2301 |
Луцьк – 2026
СИЛАБУС ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТА «Конструювання програмного забезпечення»
| Освітня програма | Інженерія програмного забезпечення |
| Галузь знань / Спеціальність | F Інформаційні технології / F2 Інженерія програмного забезпечення |
| Рівень вищої освіти | перший (бакалаврський) |
| Статус дисципліни | нормативна |
| Мова викладання | українська |
| Обсяг | 4 кредити ECTS / 120 годин, семестр 6 |
| Форма контролю | екзамен |
| Викладач(і) |
к.т.н., доцент Наталія ГУЛІЄВА електронна пошта: n.huliieva@lntu.edu.ua |
Мета: Вивчення та практичне засвоєння методів та засобів конструювання програмного забезпечення для їх застосування в процесах розробки програмних систем.
Завдання: Сформувати знання та отримати практичні навички про основи конструювання програмного забезпечення. Опанувати методи мінімізації складності коду, повторного використання компонентів, інтеграції API. Навчитись працювати з сучасними середовищами розробки. Набути навичок та отримати досвід по створенню та використанню програмних продуктів.
Пререквізити: Об'єктно-орієнтоване програмування, Архітектура та проектування програмного забезпечення
ІК — інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання або практичні проблеми інженерії програмного забезпечення, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, із застосуванням теорій та методів інформаційних технологій.
ЗК02 — Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК05 — Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК07 — Здатність працювати в команді.
СК03 — Здатність розробляти архітектури, модулі та компоненти програмних систем.
СК05 — Здатність дотримуватися специфікацій, стандартів, правил і рекомендацій в професійній галузі при реалізації процесів життєвого циклу.
СК11 — Здатність реалізовувати фази та ітерації життєвого циклу програмних систем та інформаційних технологій на основі відповідних моделей і підходів розробки програмного забезпечення.
СК12 — Здатність здійснювати процес інтеграції системи, застосовувати стандарти і процедури управління змінами для підтримки цілісності, загальної функціональності і надійності програмного забезпечення.
СК13 — Здатність обґрунтовано обирати та освоювати інструментарій з розробки та супроводження програмного забезпечення.
| № | Назва теми | Лекції денна/ заочна |
Лаб. денна/ заочна |
Самост. робота денна/ заочна |
Разом | Методи навчання | Методи оцінювання | ЗК та СК |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Змістовий модуль 1. Методи та підходи до конструювання програмного забезпечення | ||||||||
| 1 | Тема 1. Зменшення складності та адаптація до змін у програмному забезпеченні | 2/0,25 | 2/0,25 | 4/7,5 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, захист лабораторної роботи | ЗК07, СК05 |
| 2 | Тема 2. Стандарти, верифікація та повторне використання активів | 2/0,25 | 2/0,25 | 4/7,5 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, захист лабораторної роботи | ЗК05, СК12 |
| 3 | Тема 3. Конструювання в моделях життєвого циклу та планування процесу | 2/0,25 | 2/0,25 | 4/7,5 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, захист лабораторної роботи | ЗК02, СК11 |
| 4 | Тема 4. Вимірювання та управління залежностями у процесі конструювання | 2/0,25 | 2/0,25 | 4/7,5 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, захист лабораторної роботи | ЗК02, СК03 |
| 5 | Тема 5. Проєктування в конструюванні, мови конструювання та оптимізація коду | 2/0,25 | 2/0,25 | 4/7,5 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, захист лабораторної роботи | ЗК02, СК05 |
| 6 | Тема 6. Тестування, інтеграція та забезпечення якості | 2/0,25 | 2/0,25 | 4/7,5 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, захист лабораторної роботи | ЗК05, СК12 |
| 7 | Тема 7. Повторне використання, розробка для різних платформ і міграція | 2/0,5 | 2/0,5 | 4/7 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, МО4, захист лабораторної роботи | ЗК07, СК13 |
| Змістовий модуль 2. Сучасні технології та інструменти конструювання програмного забезпечення | ||||||||
| 8 | Тема 8. Проєктування API та інтеграційні методи | 2/0,5 | 2/0,5 | 4/7 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, захист лабораторної роботи | ЗК07, СК11 |
| 9 | Тема 9. Методи обробки даних і програмування для продуктивності | 2/0,5 | 2/0,5 | 4/7 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, захист лабораторної роботи | ЗК05, СК05 |
| 10 | Тема 10. Методи забезпечення надійності та безпеки | 2/0,5 | 2/0,5 | 4/7 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, захист лабораторної роботи | ЗК02, СК05 |
| 11 | Тема 11. Розподілені системи та хмарне програмування | 2/0,5 | 2/0,5 | 4/7 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, захист лабораторної роботи | ЗК05, СК03 |
| 12 | Тема 12. Інтернаціоналізація, налаштування та адаптація | 2/0,5 | 2/0,5 | 4/7 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, захист лабораторної роботи | ЗК02, СК05 |
| 13 | Тема 13. Розробка для різних платформ і програмування, орієнтоване на тестування | 2/0,5 | 2/0,5 | 4/7 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, захист лабораторної роботи | ЗК02, СК12 |
| 14 | Тема 14. Середовища розробки та візуальне програмування | 2/0,5 | 2/0,5 | 4/7 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, захист лабораторної роботи | ЗК05, СК12 |
| 15 | Тема 15. Інструменти для тестування, профілювання та аналізу продуктивності | 2/0,5 | 2/0,5 | 4/7 | 8/8 | МН2, МН4 | МО1, МО2, МО4 | ЗК07, СК13 |
| Разом | 30/6 | 30/6 | 60/108 | 120/120 | ||||
Легенда: ЗК — загальна компетентність (номер за п. 2); СК — спеціальна (фахова) компетентність (номер за п. 2). Повне формулювання кожного коду наводиться в ОП / стандарті спеціальності.
Методи навчання: МН2 — практичний метод (лабораторні та практичні заняття); МН4 — робота з навчально-методичною літературою (конспектування, тезування, анотування, рецензування, складання реферату).
Методи оцінювання: МО1 — екзамен; МО2 — усне або письмове опитування; МО4 — тестування.
ПРН03. Знати основні процеси, фази та ітерації життєвого циклу програмного забезпечення.
ПРН04. Знати і застосовувати професійні стандарти і інші нормативно правові документи в галузі інженерії програмного забезпечення.
ПРН06. Уміння вибирати та використовувати відповідну задачі методологію створення програмного забезпечення.
ПРН07. Знати і застосовувати на практиці фундаментальні концепції, парадигми і основні принципи функціонування мовних, інструментальних і обчислювальних засобів інженерії програмного забезпечення.
ПРН13. Знати і застосовувати методи розробки алгоритмів, конструювання програмного забезпечення та структур даних і знань.
ПРН15. Мотивовано обирати мови програмування та технології розробки для розв’язання завдань створення і супроводження програмного забезпечення.
ПРН17. Вміти застосовувати методи компонентної розробки програмного забезпечення.
ЦСР 9 – Промисловість, інновації та інфраструктура
Рекомендовані курси, тренінги, стажування та інші: результати навчання, здобуті у формальній, неформальній чи інформальній освіті, можуть бути визнані відповідно до процедур ЛНТУ. Підтвердженнями можуть бути сертифікати тематичних тренінгів, вебінарів чи онлайн-курсів разом з описом досягнутих результатів навчання та, за потреби, коротке верифікаційне завдання або портфоліо.
Оцінювання — за 100-бальною шкалою (національна шкала / ЄКТС). Підсумковий бал = поточний контроль (30 %) + модульний контроль (30 %) + екзамен (40 %).
Академічна доброчесність: самостійне виконання завдань; коректне посилання на джерела; позначення частин тексту, згенерованих засобами ШІ. Порушення академічної доброчесності не толеруються.
Тема 1. Зменшення складності та адаптація до змін у програмному забезпеченні
Цикломатична складність. Структурна та алгоритмічна складність. Модульність та декомпозиція. Читабельність коду. Патерни проєктування. Гнучкість та масштабованість. Agile, DevOps, CI/CD. Автоматизація тестування. Реакція на зміну вимог.
Тема 2. Стандарти, верифікація та повторне використання активів
Стандарти кодування (PEP 8, Google Style Guide). Узгодженість коду. Автоматизована перевірка коду (ESLint, SonarQube). Верифікація програмного забезпечення. Код-рев’ю та рефакторинг. Повторне використання компонентів. Бібліотеки та фреймворки. Модульність та інкапсуляція. Ліцензування програмного забезпечення.
Тема 3. Конструювання в моделях життєвого циклу та планування процесу
Водоспадна модель. Ітеративна розробка. Agile, Scrum, Kanban. Безперервна інтеграція та доставка (CI/CD). Планування конструювання. Розподіл завдань. Управління ризиками. Моніторинг процесу розробки. Вплив методологій на якість коду.
Тема 4. Вимірювання та управління залежностями у процесі конструювання
Метрики коду (KLOC, цикломатична складність). Покриття тестами (Code Coverage). Автоматизований аналіз коду. Управління залежностями (Maven, npm, NuGet). Виявлення вразливостей (Dependabot, Snyk). Моніторинг продуктивності. Оптимізація залежностей. Аналіз стану коду. Взаємодія між модулями.
Тема 5. Проєктування в конструюванні, мови конструювання та оптимізація коду
Архітектурні патерни (MVC, MVVM, Microservices). SOLID, DRY, KISS, YAGNI. Мови програмування (Python, Java, C#, JavaScript). Об’єктно-орієнтоване проєктування. Дженерики та шаблони. Оптимізація продуктивності. Використання ефективних структур даних. Обробка помилок та виключень. Код-рев’ю та рефакторинг.
Тема 6. Тестування, інтеграція та забезпечення якості
Модульне тестування. Інтеграційне тестування. Функціональне тестування. Регресійне тестування. Автоматизоване тестування (Selenium, Jest, JUnit). Контроль якості коду. Безперервна інтеграція (CI/CD). Аналіз покриття тестами. Статичний та динамічний аналіз коду. Код-рев’ю та верифікація.
Тема 7. Повторне використання, розробка для різних платформ і міграція
Багаторазові компоненти. Використання бібліотек та фреймворків. Кросплатформна розробка (Flutter, React Native, .NET MAUI). Міграція між платформами. Сумісність систем. Оновлення залежностей. Підтримка API для зворотної сумісності. Використання контейнеризації (Docker). Мікросервісна архітектура.
Тема 8. Проєктування API та інтеграційні методи
RESTful API. GraphQL. gRPC. Документування API (Swagger, OpenAPI). Аутентифікація та авторизація (OAuth, JWT). Інтеграція мікросервісів. Вебхуки. Взаємодія через Middleware. API Gateway. Моніторинг API.
Тема 9. Методи обробки даних і програмування для продуктивності
Парсинг даних. Формати JSON, XML, YAML. Оптимізація алгоритмів. Використання кешування. Аналіз продуктивності коду. Оптимізація запитів до баз даних. Використання потокової обробки. Використання Big-O для оцінки ефективності алгоритмів. Автоматизований аналіз продуктивності.
Тема 10. Методи забезпечення надійності та безпеки
ін’єкціям. Шифрування та безпечне збереження даних. Аутентифікація та управління доступом. Моніторинг безпеки (OWASP, Snyk). Протоколи шифрування (TLS, HTTPS). Стратегії стійкості до відмов. Використання журналювання та моніторингу.
Тема 11. Розподілені системи та хмарне програмування
Мікросервісна архітектура. Розподілені обчислення. CAP-теорема. Контейнери та оркестрація (Docker, Kubernetes). Хмарні сервіси (AWS, Azure, Google Cloud). Розподілені бази даних (Cassandra, MongoDB). Балансування навантаження. Масштабованість та стійкість до відмов. Serverless-архітектура. Хмарне зберігання та API.
Тема 12. Інтернаціоналізація, налаштування та адаптація
Інтернаціоналізація (i18n) та локалізація (l10n). Переклад текстових ресурсів. Формати дат, чисел і валют. Налаштування інтерфейсу під користувача. Підтримка Unicode. Динамічне налаштування параметрів програми. Використання бібліотек (i18next, vue-i18n, ngx-translate). Автоматизація тестування локалізації. Підтримка RTL-мов.
Тема 13. Розробка для різних платформ і програмування, орієнтоване на тестування
Кросплатформні технології (Flutter, React Native, .NET MAUI). Використання єдиного коду для різних платформ. Адаптація UI під мобільні та десктопні пристрої. Test-Driven Development (TDD). Behavior-Driven Development (BDD). Модульне тестування кросплатформних додатків. UI-тестування. Використання Jest, NUnit, Flutter Testing.
Тема 14. Середовища розробки та візуальне програмування
Сучасні IDE (Visual Studio, IntelliJ IDEA, PyCharm). Хмарні середовища розробки (GitHub Codespaces, AWS Cloud9). Автоматизація коду (Copilot, IntelliCode). Візуальне програмування. Платформи Low-Code (OutSystems, Mendix). Zero-Code рішення. Швидка розробка MVP. Використання шаблонів та перетягування елементів.
Тема 15. Інструменти для тестування, профілювання та аналізу продуктивності
Автоматизоване тестування (Selenium, Jest, JUnit). Інструменти аналізу продуктивності (JMeter, Lighthouse). Профілювання коду (cProfile, VisualVM, Perf). Аналіз покриття тестами. Виявлення вузьких місць у продуктивності. Інструменти для аналізу безпеки (SonarQube, OWASP ZAP). Моніторинг продуктивності (New Relic, AppDynamics).
Не передбачено навчальним планом.
Освітній процес регулюється академічними правилами ЛНТУ. Здобувачі освіти зобов’язані ознайомитися з вимогами, визначеними Кодексом академічної доброчесності ЛНТУ та Політикою етичного використання штучного інтелекту в ЛНТУ, і дотримуватися принципів академічної доброчесності та етичного використання штучного інтелекту в освітній діяльності.
Академічна доброчесність. Учасники освітнього процесу зобов’язані дотримуватися Закону України «Про академічну доброчесність» від 18.12.2025 № 4742-IX та внутрішніх нормативних документів ЛНТУ. Не допускаються академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, привласнення авторства, несамостійне виконання завдань, а також недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом.
Використання штучного інтелекту. Інструменти штучного інтелекту можуть використовуватися для пошуку ідей, пояснення методів, попереднього структурування, мовного редагування та допоміжного аналізу неконфіденційних даних, якщо конкретне завдання не передбачає повністю самостійного виконання. Здобувач освіти має зазначати використаний інструмент, мету та етап його застосування, перевіряти факти й розрахунки та самостійно обґрунтовувати висновки.
I. Навчально-методичні матеріали та розробки
Праці інших авторів:
1. Ящук А.А. Конструювання програмного забезпечення: конспект лекцій для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої програми «Інженерія програмного забезпечення» галузі знань 12 Інформаційні технології спеціальності 121 Інженерія програмного забезпечення денної та заочної форм навчання. Луцьк: ЛНТУ, 2025. 36 с.
2. Ящук А.А. Конструювання програмного забезпечення : методичні вказівки до лабораторних робіт для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої програми «Інженерія програмного забезпечення» галузі знань 12 Інформаційні технології спеціальності 121 Інженерія програмного забезпечення денної та заочної форм навчання. Луцьк: ЛНТУ, 2025. 56 с.
3. Ящук А.А. Конструювання програмного забезпечення : методичні вказівки до виконання самостійної роботи для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої програми «Інженерія програмного забезпечення» галузі знань 12 Інформаційні технології спеціальності 121 Інженерія програмного забезпечення денної та заочної форм навчання. Луцьк: ЛНТУ, 2025. 16 с.
4. G. Kim et al., The DevOps Handbook: How to Create World-Class Agility, Reliability & Security in Technology Organizations, 2nd edition, IT Revolution, 2021. 480 p.
5. Long T. Good Code, Bad Code: Think Like a Software Engineer. Manning Publications Co. LLC, 2021. 376 p.
6. Sethi R. Software Engineering: Basic Principles and Best Practices. Cambridge University Press, 2023. 360 p.
7. Software Engineering for Data Scientists. O'Reilly Media, Incorporated, 2024. 257 p.
8. The Software Engineer's Guidebook: Navigating senior, tech lead, and staff engineer positions at tech companies and startups. Shroff/Pragmatic Engineer, 2023. 413 p.
II. Наукові праці
Праці автора силабуса:
9. Самчук Л. М., Повстяна Ю. С., Гулієва Н. М. UML-Аналіз та розробка інформаційної системи складського обліку автозапчастин. Комп’ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. 2025. № 59. С. 213-120. URL: https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2025-59-27
10. Гулієва Н. М., Батюк, Д. Р., Грибок Н. О., Гулієва З. Н. Розрахунок конічного з’єднання за допомогою мови програмування C#. Автоматизація технологічних і бізнес-процесів. 2023. Вип. 15, № 2. С. 58-66. URL: https://doi.org/10.15673/atbp.v15i2.2526
11. Huliieva N., Lishchyna N., Pasternak V., Huliieva Z. Equipping CNC Machines with Evaluating Key Site Performance Metrics Using Google Pagespeed Insights. The 14 th IEEE International Conference on Dependable Systems, Services and Technologies, DESSERT’2024. (Athens, 11-13 October 2024.) Athens, 2024. P. 1-6. URL: https://easychair.org/publications/preprint/qSlb/open
Праці інших авторів:
12. Праворська Н., Мартинюк В. Конструювання програмного забезпечення за допомогою синхронного підходу: основні процеси та інструменти для ефективної реалізації DevOps. Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. 2023. № 5. С. 182–191. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5732-2023-325-5-182-191.
13. Праворська Н., Грига С. Методи реалізації мікросервісних архітектур: переваги та недоліки, впровадження та тестування при розробці програмних застосунків. Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. 2024. № 3. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5732-2024-335-3-55.
14. McBride C., Nakov G., Nordvall Forsberg F. Measuring with confidence: leveraging expressive type systems for correct-by-construction software. Acta IMEKO. 2023. Vol. 12, No. 1. DOI: https://doi.org/10.21014/actaimeko.v12i1.1412.
15. Kahtan H. et al. A model for developing dependable systems using a component-based software development approach (MDDS-CBSD). IET Software. 2023. Vol. 17, No. 1. P. 76–92. DOI: https://doi.org/10.1049/sfw2.12085.
16. Єрофеєв Ю. В., Сініцин І. П. Проблеми ефективного тестування спеціальних програмних засобів вбудованих систем та їх опрацювання. Проблеми програмування. 2026. № 1. DOI: https://doi.org/10.15407/pp2026.01.051.
III. Інформаційні ресурси
17. Guide to the Software Engineering Body of Knowledge -SWEBOK V4.0, IEEE Computer Society, 2024. URL: https://www.computer.org/education/bodies-of-knowledge/software-engineering.