Силабуси ЛНТУ

Силабус

Луцький національний технічний університет · Фізіологія людини та спорту

2026/2027 Фізична культура і спорт затверджено 29.08.2026
PDF Затверджена редакція силабуса

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЦИФРОВИХ, ОСВІТНІХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету

Галина ГЕРАСИМЧУК

«28» серпня 2026 р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

____________ Надія КОВАЛЬЧУК

«29» серпня 2026 р.

СИЛАБУС

з освітнього компонента «Фізіологія людини та спорту»

ступінь вищої освіти – бакалавр

галузь знань – A Освіта

спеціальність – A7 Фізична культура і спорт

освітня програма – Фізична культура і спорт

Кафедра фізичної культури, спорту та здоров’я

Силабус склали: доцент (ПП) кафедри фізичної культури, спорту та здоров’я, к.б.н., доцент Альона РОМАНЮК; професор (ПП) кафедри фізичної культури, спорту та здоров’я, к.б.н., професор Віктор ЧИЖИК

Силабус затверджений на засіданні кафедри фізичної культури, спорту та здоров’я, протокол № 1а від «28» серпня 2026 р.

Завідувач кафедри к.н., доцент Володимир КОВАЛЬЧУК

Розглянуто та схвалено групою забезпечення освітньої програми «Фізична культура і спорт», протокол № 5 від «27» серпня 2026 р.

Гарант ОП «Фізична культура і спорт» к.пед.н., доцент Олександр ПАНАСЮК

Схвалено науково-методичною радою університету, протокол № 1/а від «29» серпня 2026 р.

QR Затверджений силабус онлайн:
https://e.lntu.edu.ua/syllabus/2556

Луцьк – 2026

СИЛАБУС ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТА «Фізіологія людини та спорту»

Освітня програма Фізична культура і спорт
Галузь знань / Спеціальність A Освіта / A7 Фізична культура і спорт
Рівень вищої освіти перший (бакалаврський)
Статус дисципліни нормативна
Мова викладання українська
Обсяг 4 кредити ECTS / 120 годин, семестр 2
Форма контролю екзамен
Викладач(і) к.б.н., доцент Альона РОМАНЮК
електронна пошта: a.romaniuk@lntu.edu.ua
к.б.н., професор Віктор ЧИЖИК

1. Мета і завдання дисципліни

Мета: Метою вивчення освітнього компонента «Фізіологія людини та спорту» є формування у здобувачів освіти цілісного розуміння про фізіологічні процеси, що відбуваються в організмі людини під час фізичної активності, а також розвиток здатності аналізувати та використовувати ці знання для підвищення ефективності спортивних тренувань, збереження здоров’я та покращення результатів в різних видах спорту.

Завдання: - ознайомлення з фізіологічними процесами, що відбуваються в організмі здорової людини;
- встановлення взаємозв’язку будови і функцій органів і систем органів організму;
- вивчити основні фізіологічні системи організму (серцево-судинна, дихальна, нервова, ендокринна та інші) та їхню роль у забезпеченні життєдіяльності та розуміти адаптацію цих систем до фізичного навантаження.

Пререквізити: Анатомія людини з основами спортивної морфології

2. Компетентності

ІК — інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у сфері фізичної культури і спорту або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів наук з фізичного виховання і спорту, та характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

ЗК01 — Здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями.

СК05 — Здатність зміцнювати здоров’я людини шляхом використання рухової активності, раціонального харчування та інших чинників здорового способу життя.

СК07 — Здатність застосовувати знання про будову та функціонування організму людини.

3. Структура дисципліни, розподіл годин, зв'язок тем з компетентностями

№ Назва теми Лекції
денна/ заочна
Практ./ Семін./ лаб
денна/ заочна
Самост. робота
денна/ заочна
Разом Методи навчання Методи оцінювання ЗК та СК
Змістовий модуль 1. Вступ. Фізіологія нервової системи. Фізіологія сенсорних систем. Загальні закономірності росту та розвитку організму. Фізіологія опорно-рухової системи.
1 Тема 1. Вступ. Предмет і завдання фізіології людини. Історія фізіології. Вплив фізіології нервової системи та фізіології сенсорних систем на спортивну продуктивність людини. 2/0 0/0 5/10 7/10 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК05, СК07
2 Тема 2. Фізіологія нервової системи. Фізіологія нервового збудження. Асиметрія головного мозку. 2/0 2/0 5/10 9/10 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК05, СК07
3 Тема 3. Фізіологія нервової системи. Фізіологія нервового збудження. Асиметрія головного мозку. 2/0 2/0 5/10 9/10 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК05, СК07
4 Тема 4. Вища нервова діяльність та її вплив на когнітивні функції і спортивну продуктивність людини. 2/2 2/2 5/2 9/6 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК05, СК07
5 Тема 5. Фізіологія органів чуття та їхній вплив на сприйняття і координацію рухів у спорті. 2/0 2/0 3/5 7/5 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК05, СК07
6 Тема 6. Фізіологія органів чуття та їхній вплив на сприйняття і координацію рухів у спорті. 2/0 2/0 2/5 6/5 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК05, СК07
7 Тема 7. Загальні закономірності росту та розвитку організму. Фізичний розвиток організму і їхній вплив на спортивні досягнення. 2/0 4/2 5/2 11/4 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК05, СК07
8 Тема 8. Фізіологія опорно-рухової системи та її вплив на фізичну активність і спортивну продуктивність людини. 2/0 2/0 5/10 9/10 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК07, СК05
Змістовий модуль 2. Фізіологія серцево-судинної системи. Фізіологія дихальної системи. Фізіологія травлення. Обмін речовин і енергії. Фізіологія виділення.
9 Тема 9. Фізіологія крові та її роль у регуляції фізичної активності і спортивних досягнень людини. 2/0 0/0 5/10 7/10 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК05, СК07
10 Тема 10. Фізіологія серця та кровообігу і їхній вплив на фізичну витривалість та спортивні досягнення людини. 2/2 4/2 5/2 11/6 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК07, СК05
11 Тема 11. Фізіологія дихальної системи її вплив на фізичну активність і спортивну продуктивність людини. 2/0 2/0 5/10 9/10 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК05, СК07
12 Тема 12. Фізіологія травлення та її роль у забезпеченні енергії для фізичної активності і спортивних досягнень людини. 2/0 2/0 5/10 9/10 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК07, СК05
13 Тема 13. Обмін речовин та енергії в організмі: пластичний і енергетичний обмін та їх регуляція в контексті фізичної активності і спортивних досягнень. 2/0 2/0 1/6 5/6 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК05, СК07
14 Тема 14. Обмін речовин та енергії в організмі: пластичний і енергетичний обмін та їх регуляція в контексті фізичної активності і спортивних досягнень. 2/0 2/0 2/6 6/6 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК07, СК05
15 Тема 15. Фізіологія виділення та її вплив на гомеостаз і спортивну продуктивність людини. 2/0 2/0 2/12 6/12 МН1, МН2, МН5, МН6, МН7 МО1, МО2, МО4, МО7 ЗК01, СК05, СК07
Разом 30/4 30/6 60/110 120/120

Легенда: ЗК — загальна компетентність (номер за п. 2); СК — спеціальна (фахова) компетентність (номер за п. 2). Повне формулювання кожного коду наводиться в ОП / стандарті спеціальності.

Методи навчання: МН1 — словесний метод (лекція, дискусія, співбесіда тощо); МН2 — практичний метод (лабораторні та практичні заняття); МН5 — відеометод у сполученні з новітніми інформаційними технологіями та комп’ютерними засобами навчання (дистанційні, мультимедійні, веб-орієнтовані тощо); МН6 — самостійна робота (розв’язання завдань); МН7 — індивідуальна науково-дослідна робота здобувачів вищої освіти.

Методи оцінювання: МО1 — екзамен; МО2 — усне або письмове опитування; МО4 — тестування; МО7 — презентації результатів виконаних завдань та досліджень.

4. Результати навчання

ПРН14. Застосовувати у професійній діяльності знання анатомічних, фізіологічних, біохімічних, біомеханічних та гігієнічних аспектів занять фізичною культурою і спортом.

ПРН15. Визначати функціональний стан організму людини та обґрунтовувати вибір засобів профілактики перенапруження систем організму осіб, які займаються фізичною культурою і спортом.

ПРН18. Аналізувати психічні процеси, стани та властивості людини під час занять фізичною культурою і спортом.

5. Неформальна освіта

Рекомендовані курси, тренінги, стажування та інші: результати навчання, здобуті у формальній, неформальній чи інформальній освіті, можуть бути визнані відповідно до процедур ЛНТУ. Підтвердженнями можуть бути сертифікати тематичних тренінгів, вебінарів чи онлайн-курсів разом з описом досягнутих результатів навчання та, за потреби, коротке верифікаційне завдання або портфоліо.

6. Критерії та форми контролю

Оцінювання — за 100-бальною шкалою (національна шкала / ЄКТС). Підсумковий бал = поточний контроль (40 %) + ІЗ/КПІЗ (10 %) + модульний контроль (20 %) + екзамен (30 %).

Академічна доброчесність: самостійне виконання завдань; коректне посилання на джерела; позначення частин тексту, згенерованих засобами ШІ. Порушення академічної доброчесності не толеруються.

7. Зміст тем

Тема 1. Вступ. Предмет і завдання фізіології людини. Історія фізіології. Вплив фізіології нервової системи та фізіології сенсорних систем на спортивну продуктивність людини.

Етапи розвитку фізіологічних знань. Фізіологічні пізнання в епоху Стародавнього світу, Староримський період, епоху Відродження. Видатні вчені-фізіологи країн світу. Розвиток фізіології в Україні. Методи дослідження фізіологічного стану організму. Як функціонування нервової системи впливає на координацію рухів та реакцію спортсмена під час фізичних навантажень. Яку роль відіграють сенсорні системи (зорові, слухові, пропріоцептивні) у підтримці балансу та точності рухів під час спортивних змагань. Як процеси адаптації нервової системи до тривалих фізичних навантажень сприяють покращенню спортивної продуктивності.

Тема 2. Фізіологія нервової системи. Фізіологія нервового збудження. Асиметрія головного мозку.

Функції і загальні принципи будови нервової системи. Методики дослідження центральної нервової системи. Будова і функції нервової клітини. Механізми зв’язку між нейронами. Механізм передачі збудження в хімічних синапсах. Процеси, що відбуваються у післясинаптичній частині синапсу. Механізм виникнення і передачі збудження по нервових структурах. Гальмування в центральній нервовій системі. Рефлекторна діяльність центральної нервової системи. Загальні властивості нервових центрів. Загальні принципи координації функцій організму. Спинний мозок: особливості будови і функції. Рефлекторна діяльність спинного мозку.

Тема 3. Фізіологія нервової системи. Фізіологія нервового збудження. Асиметрія головного мозку.

Головний мозок: особливості будови і функції. Асиметрія великих півкуль. Автономна нервова система. Симпатична частина автономної нервової системи. Парасимпатична частина автономної нервової системи. Функціональне значення автономної нервової системи. Фізіологія кори головного мозку. Електроенцефалограма. Як фізіологія нервового збудження впливає на швидкість реакції та координацію рухів у спортсменів під час інтенсивних тренувань та змагань. Яким чином асиметрія головного мозку визначає домінування певних когнітивних або моторних функцій і як це впливає на спортивні результати. Як процеси збудження та гальмування в нервовій системі впливають на здатність спортсмена адаптуватися до стресу та підтримувати концентрацію під час фізичних навантажень.

Тема 4. Вища нервова діяльність та її вплив на когнітивні функції і спортивну продуктивність людини.

Вища нервова діяльність. Методи дослідження ВНД. Безумовні рефлекси. Умовні рефлекси. Механізми утворення умовних рефлексів. Нейронні механізми замикання умовно-рефлектрних зв’язків. Гальмування умовних рефлексів. Аналітико-синтетична діяльність мозку. Мовна форма відображення дійсності. Пам’ять: види, механізми. Увага: види, механізми. Мотивація. Емоції. Типи вищої нервової діяльності. Як вища нервова діяльність впливає на здатність спортсмена до прийняття швидких рішень та стратегічного мислення під час змагань. Яку роль відіграє вища нервова діяльність у регуляції уваги, концентрації та емоційної стійкості під час фізичних навантажень. Як процеси, пов’язані з вищою нервовою діяльністю, сприяють покращенню навичок моторного навчання та адаптації до нових спортивних умов.

Тема 5. Фізіологія органів чуття та їхній вплив на сприйняття і координацію рухів у спорті.

Фізіологія органів чуття. Виявлення і розрізнення сигналів. Рецептори. Процес передачі інформації. Перетворення сигналів на інформацію. Просторове представництво. Модуляція відчуттів, почуттів і емоцій. Біологічне значення чутливих систем у пізнанні навколишнього середовища. Фізіологія окремих чутливих систем. Фоторецептивна система. Світло та його сприйняття. Фізіологія зорової сенсорної системи. Фізіологія слуху. Фізіологія відчуття рівноваги. Рухова чутлива система.

Тема 6. Фізіологія органів чуття та їхній вплив на сприйняття і координацію рухів у спорті.

Фізіологія шкірної чутливості. Фізіологія смаку та нюху. Вісцеральна чутливість. Спрага і голод. Як різні органи чуття (зір, слух, пропріоцепція) впливають на точність і координацію рухів під час спортивних занять. Яким чином сенсорна інформація з органів чуття допомагає спортсменам орієнтуватися в просторі та швидко реагувати на зміни у навколишньому середовищі. Як тренування органів чуття може підвищити спортивну продуктивність та покращити моторні навички.

Тема 7. Загальні закономірності росту та розвитку організму. Фізичний розвиток організму і їхній вплив на спортивні досягнення.

Загальні закономірності росту та розвитку організму. Фізичний розвиток організму. Поняття про фізичний розвиток. Поняття про конституції людини. Поняття про акселерацію. Причини акселерації. Поняття про тренованість. Методи дослідження фізичного розвитку. Як закономірності росту та розвитку організму впливають на формування фізичних здібностей у різних вікових груп спортсменів. Яким чином фізичний розвиток організму під час пубертатного періоду впливає на спортивну продуктивність та можливості досягнення високих результатів. Як фактори, що впливають на індивідуальні темпи росту та розвитку, можуть визначати вибір виду спорту та стратегію тренувань для спортсмена.

Тема 8. Фізіологія опорно-рухової системи та її вплив на фізичну активність і спортивну продуктивність людини.

Загальна будова і функції опорно-рухової системи. Структура і функції рухового апарату. Функції нервово-м’язового апарату. Актино-міозиновий комплекс. Нервово-м’язове сполучення. Хімічний синапс. Механізм скорочення м’яза. Хімізм і енергетика м’язового скорочення. Форми і типи м’язового скорочення. Електроміограма (ЕМГ). Сила і робота м’язів. Тонус скелетних м’язів. Регуляція рухів. Фізичні вправи та їх вплив на опорно-рухову систему. Як фізіологічні особливості опорно-рухової системи впливають на виконання різних спортивних технік і навичок. Яку роль відіграє зміцнення опорно-рухової системи в профілактиці травм у спортсменів під час фізичної активності. Як адаптація опорно-рухової системи до регулярних тренувань може вплинути на витривалість і силу спортсмена?

Тема 9. Фізіологія крові та її роль у регуляції фізичної активності і спортивних досягнень людини.

Загальна будова і функції серцево-судинної системи. Фізико-хімічні властивості крові. Функції формених елементів крові. Судинно-тромбоцитарний гемостаз. Коагуляційний гемостаз. Фібриноліз. Гемоліз крові. Лейкоцитарна формула. Кровотворення та регуляція системи крові. Основні принципи гемодинаміки. Вплив м’язової діяльності на стан системи крові. Яким чином склад крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) впливає на витривалість і продуктивність спортсменів під час фізичних навантажень. Як зміни в об’ємі крові та його компонентів під час тренувань впливають на ефективність доставки кисню до м’язів і, відповідно, на спортивні результати. Яка роль гемоглобіну та інших компонентів крові у забезпеченні енергетичних потреб організму під час інтенсивних фізичних вправ.

Тема 10. Фізіологія серця та кровообігу і їхній вплив на фізичну витривалість та спортивні досягнення людини.

Історія вивчення фізіології серця. Будова і властивості міокарда. Посмугована серцева тканина та провідна система серця. Електричні явища серця. Електрокардіограма. Механічна робота серця. Механічні та звукові прояви серцевої діяльності. Обмінні процеси в міокарді. Регуляція роботи серця. Спортивне серце: особливості будови і функціональні характеристики. Кровообіг у капілярах, артеріях, венах. Механізм руху крові по великому та малому колу кровообігу. Як адаптація серцево-судинної системи до регулярних фізичних навантажень впливає на загальну витривалість та ефективність виконання спортивних вправ. Яким чином зміни в частоті серцевих скорочень та кровообігу під час тренування регулюють доставку кисню та поживних речовин до м’язів. Яка роль серцевого викиду в підтриманні фізичної продуктивності та відновлення організму після інтенсивних спортивних змагань.

Тема 11. Фізіологія дихальної системи її вплив на фізичну активність і спортивну продуктивність людини.

Загальна будова і функції дихальної системи. Ланки газообміну. Зовнішнє дихання. Дихальний апарат людини і механіка зовнішнього дихання. Механіка дихальних рухів. Легеневі об’єми. Вентиляція легень. Мертвий простір. Газообмін у легенях. Транспорт дихальних газів. Обмін газів між кров’ю і тканинами. Регуляція дихання. Дихальний центр. Рефлекторна регуляція дихання. Гуморальна регуляція дихання. Особливості дихання при м’язовій діяльності. Особливості дихання при зниженому атмосферному тиску. Особливості дихання при підвищеному атмосферному тиску. Як ефективність роботи дихальної системи впливає на витривалість і продуктивність спортсменів під час інтенсивних фізичних навантажень. Яку роль відіграє кисневий обмін у процесі енергетичного забезпечення м’язів під час виконання фізичних вправ. Як тренування дихальної системи можуть покращити аеробні здібності та загальну фізичну підготовленість спортсмена.

Тема 12. Фізіологія травлення та її роль у забезпеченні енергії для фізичної активності і спортивних досягнень людини.

Особливості будови і функції травної системи. Загальна характеристика процесів травлення. Ферменти травної системи та механізм їхньої дії на речовини їжі. Методи дослідження функцій травного каналу. Фізіологія травлення у ротовій порожнині. Регуляція слиновиділення. Механізм ковтання. Фізіологія травлення у шлунку. Регуляція шлункового соковиділення. Рухи шлунка. Фізіологія травлення у кишечнику. Фізіологічні процеси у тонкому кишечнику. Функції підшлункової залози. Функції печінки. Механізм дії жовчі. Травлення в 12-палій кишці. Травлення в інших відділах тонкої кишки. Рухова активність тонких кишок. Травлення у товстій кишці. Механізми всмоктування. Як процеси травлення впливають на швидкість і ефективність перетворення харчових речовин в енергію під час фізичних навантажень. Яку роль відіграють макро- та мікронутрієнти в раціоні спортсменів у підтримці їхньої енергійності та витривалості. Як адаптація травної системи до специфічних режимів харчування може покращити спортивні результати та загальну фізичну підготовленість.

Тема 13. Обмін речовин та енергії в організмі: пластичний і енергетичний обмін та їх регуляція в контексті фізичної активності і спортивних досягнень.

Біологічне значення обміну речовин та енергії. Процеси катаболізму. Процеси анаболізму. Пластичний обмін. Енергетичний обмін. Регуляція обміну речовин. Клітинна регуляція. Гуморальна регуляція. Нервова регуляція. Обмін білків. Кругообіг білків в організмі. Азотистий баланс. Регуляція обміну білків. Обмін вуглеводів. Регуляція обміну вуглеводів. Обмін жирів. Регуляція процесів жироутворення. Обмін води. Регуляція обміну води. Обмін мінеральних речовин. Регуляція обміну мінеральних речовин. Вітаміни та їх фізіологічна дія і порушення, що виникають при гіпо- та гіпервітамінозі. Обмін енергії. Термодинаміка живих систем. Енергетичний баланс людини і методи його дослідження. Основний обмін. Загальний обмін.

Тема 14. Обмін речовин та енергії в організмі: пластичний і енергетичний обмін та їх регуляція в контексті фізичної активності і спортивних досягнень.

Терморегуляція. Тепловий баланс і регуляція температури тіла. Хімічна терморегуляція. Фізична терморегуляція. Передача теплоти всередині тіла. Температура тіла людини. Регуляція температури тіла. Загартування людини. Які основні механізми пластичного та енергетичного обміну речовин впливають на відновлення м’язів після фізичних навантажень. Як різні види фізичної активності (аеробні, анаеробні) впливають на баланс енергії в організмі та регуляцію обміну речовин. Яка роль гормонів у регуляції обміну речовин під час тренувань і змагань, і як це впливає на спортивну продуктивність.

Тема 15. Фізіологія виділення та її вплив на гомеостаз і спортивну продуктивність людини.

Біологічна необхідність і принцип діяльності секреторної системи. Шляхи виділення. Особливості будови і функції видільної системи. Будова і функції нирки. Механізм утворення сечі. Фільтрація. Реабсорбція. Регуляція процесів сечоутворення. Фізіологія сечового міхура. Фізіологія шкіри. Функції шкіри. Яка роль системи виділення у підтриманні водно-сольового балансу та кислотно-лужної рівноваги під час фізичних навантажень у спортсменів. Як зміни в функції нирок впливають на здатність організму відновлюватися після інтенсивних тренувань. Яким чином процеси виділення можуть впливати на фізичну витривалість і продуктивність під час спортивних змагань?

8. Опис ІЗ/КПІЗ

На комплексне практичне індивідуальне завдання виносяться теми, які дозволяють ширше ознайомитись із особливостями фізіології людини та спорту. Матеріал може бути представлений у вигляді рефератів або презентацій із коментарями. комплексне практичне індивідуальне завдання здається не пізніше ніж за 2 тижні до завершення навчального семестру. Максимальна оцінка за окреме індивідуальне завдання – 100 балів.

У рефераті або презентації оцінюється:

- якість оформлення (20 балів);

- науковість (50 балів);

- якість аналізу літературних джерел (10 балів);

- самостійність осмислення та логічність викладення матеріалу (20 балів).

 

Теми для виконання комплексного практичного індивідуального завдання

1. Вплив гіпоксичних умов на фізичну працездатність спортсменів.

2. Адаптація серцево-судинної системи до високоінтенсивних тренувань.

3. Фізіологічні особливості відновлення після ультрамарафонських забігів. 

4. Вплив вікових змін на здатність до м’язової регенерації після травм. 

5. Роль генетичних факторів у формуванні витривалості та сили. 

6. Вплив тривалого перебування в невагомості на м'язову систему людини. 

7. Фізіологічні зміни у мозку під час виконання високоінтенсивних вправ. 

8. Адаптація серця до тривалого перебування на великих висотах у спортсменів. 

9. Вплив зміни сезонів на адаптацію до фізичних навантажень. 

10. Роль мікробіому кишківника у спортивній витривалості та відновленні. 

11. Зміна функцій ендокринної системи під час перетренованості. 

12. Вплив екстремальних температур на фізичну продуктивність та витривалість. 

13. Адаптація дихальної системи до частих інтенсивних аеробних навантажень. 

14. Вплив циклу сну на спортивну продуктивність та відновлення м’язів. 

15. Молекулярні механізми відновлення м'язової тканини після мікротравм. 

16. Вплив довготривалих силових тренувань на щільність кісткової тканини. 

17. Фізіологічні аспекти використання креатину у професійних спортсменів. 

18. Адаптація організму до періодичного голодування під час тренувань. 

19. Фізіологічні наслідки тривалих перельотів для спортсменів. 

20. Вплив ритмів серця на енергетичні затрати під час тренувань. 

21. Вплив гіпотермії на швидкість відновлення після інтенсивних навантажень. 

22. Фізіологічна роль міофібробластів у відновленні після травм. 

23. Роль антиоксидантів у процесах відновлення після інтенсивних тренувань. 

24. Вплив постійного стресу на спортивні результати та ментальну витривалість. 

25. Зміна рівня гідратації та її вплив на ефективність тренувань. 

26. Фізіологічні механізми зниження больового порогу у спортсменів під час змагань. 

27. Особливості нейром'язової активації під час ізометричних тренувань. 

28. Вплив електростимуляції м'язів на процеси відновлення після травм. 

29. Адаптація скелетних м'язів до тренувань з обтяженнями у різних вікових групах. 

30. Вплив гіпербаричної оксигенації на відновлення після травм та операцій. 

31. Фізіологічні аспекти роботи м’язів під час виконання вправ на витривалість. 

32. Механізми координації рухів при освоєнні нових складних навичок у спорті. 

33. Роль імунної системи у відновленні після тривалих фізичних навантажень. 

34. Вплив спортивного масажу на функцію лімфатичної системи. 

35. Фізіологічні особливості адаптації нервової системи до складно-координаційних рухів. 

36. Вплив хронічної втоми на функціонування гіпоталамо-гіпофізарної системи. 

37. Фізіологічні механізми впливу дихальних вправ на швидкість відновлення. 

38. Вплив низьковуглеводних дієт на функціонування серцево-судинної системи спортсменів. 

39. Молекулярні механізми зміни чутливості м’язової тканини до інсуліну після фізичних навантажень. 

40. Фізіологічні аспекти впливу стрейчингу на еластичність м’язової та сухожильної тканин. 

41. Вплив ультрафіолетового опромінення на відновлювальні процеси в організмі спортсмена. 

42. Роль мікроелементів у підтримці гомеостазу організму під час інтенсивних тренувань. 

43. Вплив спортивної діяльності на психосоматичний стан організму. 

44. Фізіологічна адаптація до динамічних та статичних навантажень. 

45. Вплив тривалих аеробних навантажень на здатність до швидкісних вправ. 

46. Фізіологічні особливості синтезу міофібрил у силових спортсменів. 

47. Адаптація капілярної системи м’язів до тривалих аеробних навантажень. 

48. Роль колагену у відновленні сухожиль та зв’язок після спортивних травм. 

49. Вплив спортивного харчування на функціонування гепатобіліарної системи. 

50. Фізіологічна роль лактату як енергетичного субстрату під час фізичних вправ. 

51. Адаптація організму до надмірного фізичного навантаження: фактори ризику. 

52. Вплив когнітивних навантажень на фізичну продуктивність у високоефективних спортсменів.  

9. Самостійна робота

Організація самостійної роботи здобувачів освіти потребує особливої уваги, оскільки частина матеріалів з кожної теми відводиться для самостійного вивчення. Матеріали, що вивчаються під час самостійної роботи, включаються до підсумкового контролю нарівні з тими, які опрацьовуються на заняттях.

№ з/п

Назва теми

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

1

2

3

4

Змістовий модуль 1. Вступ. Фізіологія нервової системи. Фізіологія сенсорних систем.

1

Тема 1. Вступ. Предмет і завдання фізіології людини. Історія фізіології.

Методи дослідження фізіологічного стану організму.

5

10

2

Тема 2–3. Фізіологія нервової системи. Фізіологія нервового збудження. Асиметрія головного мозку.

Функціональне значення автономної нервової системи. Фізіологія кори головного мозку. Електроенцефалограма.

10

20

3

Тема 4. Вища нервова діяльність.

Емоції. Типи вищої нервової діяльності.

5

2

4

Тема 5-6. Фізіологія органів чуття.

Вісцеральна чутливість. Спрага і голод.

5

10

Змістовий модуль 2. Загальні закономірності росту та розвитку організму. Фізіологія опорно-рухової системи.

5

Тема 7. Загальні закономірності росту та розвитку організму. Фізичний розвиток організму.

Методи дослідження фізичного розвитку.

5

2

6

Тема 8. Фізіологія опорно-рухової системи.

Регуляція рухів. Фізичні вправи та їх вплив на опорно-рухову систему.

5

10

Змістовий модуль 3. Фізіологія серцево-судинної системи. Фізіологія дихальної системи.

7

Тема 9. Фізіологія крові.

Вплив м’язової діяльності на стан системи крові.

5

10

8

Тема 10. Фізіологія серця. Фізіологія кровообігу.

Кровообіг у капілярах, артеріях, венах. Механізм руху крові по великому та малому колу кровообігу.

5

2

9

Тема 11. Фізіологія дихальної системи.

Особливості дихання при зниженому атмосферному тиску. Особливості дихання при підвищеному атмосферному тиску.

5

10

Змістовий модуль 4. Фізіологія травлення. Обмін речовин і енергії. Фізіологія виділення.

10

Тема 12. Фізіологія травлення.

Рухова активність тонких кишок. Травлення у товстій кишці. Механізми всмоктування.

5

10

11

Тема 13–14. Обмін речовин та енергії. Пластичний обмін. Енергетичний обмін. Регуляція обміну речовин.

Хімічна терморегуляція. Фізична терморегуляція. Передача теплоти всередині тіла. Температура тіла людини. Регуляція температури тіла. Загартування людини.

3

12

12

Тема 15. Фізіологія виділення.

Фізіологія шкіри. Функції шкіри.

2

12

Разом

60

110

10. Загальні вимоги

Освітній процес регулюється академічними правилами ЛНТУ. Здобувачі освіти зобов’язані ознайомитися з вимогами, визначеними Кодексом академічної доброчесності ЛНТУ та Політикою етичного використання штучного інтелекту в ЛНТУ, і дотримуватися принципів академічної доброчесності та етичного використання штучного інтелекту в освітній діяльності.

Академічна доброчесність. Учасники освітнього процесу зобов’язані дотримуватися Закону України «Про академічну доброчесність» від 18.12.2025 № 4742-IX та внутрішніх нормативних документів ЛНТУ. Не допускаються академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, привласнення авторства, несамостійне виконання завдань, а також недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом.

Використання штучного інтелекту. Інструменти штучного інтелекту можуть використовуватися для пошуку ідей, пояснення методів, попереднього структурування, мовного редагування та допоміжного аналізу неконфіденційних даних, якщо конкретне завдання не передбачає повністю самостійного виконання. Здобувач освіти має зазначати використаний інструмент, мету та етап його застосування, перевіряти факти й розрахунки та самостійно обґрунтовувати висновки.

11. Література

I. Навчально-методичні матеріали та розробки

Праці автора силабуса:

1. Романюк А. П., Шевчук Т. Я. Нейровегетативне забезпечення діяльності спортсменів різної спеціалізації. Монографія. Луцьк: Вежа-Друк, 2023. 176 с. (Рекомендовано до друку Вченою радою ВНУ імені Лесі Українки, протокол № 8 від 29.06.2023 р., 10,23 ум. друк. арк., особистий внесок 5,11 авторських аркушів). https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22910

2. Романюк А. П. Фізіологія людини та спорту: Робочий зошит для виконання практичних робіт: навчально-методичні для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої програми Фізична культура і спорт галузі знань А Освіта, спец. А 7 Фізична культура і спорт, денної та заочної форм навчання. Луцьк, 2025. 60 с. (Рекомендовано Вченою радою факультету цифрових, освітніх та соціальних технологій Луцького національного технічного університету, протокол № 3 від 20.11.2025 р.) https://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/1053

Праці інших авторів:

3. Босенко А. І., Орлик Н. А., Топчій М. С. Фізіологія спорту: навч. посіб. Одеса : видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2017. 68 с.

4. Земцова І. І. Спортивна фізіологія: навчальний посібник. Київ, 2019. 208 с.

5. Ровний А. С., Ільїн В. М., Лизогуб В. С., Ровна О. О. Фізіологія спортивної діяльності. Х., ХНАДУ, 2014. 556 с.

6. Чижик В. В. Спортивна фізіологія. Луцьк: ПВД «Твердиня», 2011. 256 с.

II. Наукові праці

Праці автора силабуса:

7. Шевчук Т. Я., Романюк А. П., Апончук Л. С., Шевчук А. Б. Локалізація джерел викликаної активності кори головного мозку в спортсменів футболістів та легкоатлетів. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, 2022. № 2. С. 79–85. (Фах. вид. категорія «Б»). https://doi.org/10.29038/2220-7481-2022-02-79-85

8. Романюк А. П. Спектральний аналіз варіабельності серцевого ритму у спортсменів ігрових видів спорту та легкоатлетів. Медико-біологічні проблеми фізичного виховання різних груп населення: VІІІ науково-практична конференція (24–25 листопада 2022 року), 2022. С. 97–99.

9. Романюк А. П. Рівень фізичного здоров’я у дітей молодшого шкільного віку з порушенням постави. Адаптаційні та психофізіологічні проблеми фізичної культури і спорту: збірник наукових праць за матеріалами I Міжнародної науково-практичної конференції (7–8 грудня 2023 року). Київ–Черкаси, 2023. С. 178–179.

10. Романюк А. П. Особливості амплітудно-часових характеристик пізніх компонентів ВП у спортсменів із застосуванням методу кореляційного аналізу. Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень: матеріали ХVІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (16−17 травня 2023 року). Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2023. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). Об’єм даних 9,38 Мб. 2023. C. 681–683.

11. Пулатова К. В., Романюк А. П. Можливості м’язової сили у дітей різного віку. Адаптаційні та психофізіологічні проблеми фізичної культури і спорту: збірник наукових праць за матеріалами I Міжнародної науково-практичної конференції (7–8 грудня 2023 року). Київ–Черкаси, 2023. С. 177.

12. Шумкова І. М., Романюк А. П. Вплив фізичних навантажень на серцево-судинну систему у дітей шкільного віку. Адаптаційні та психофізіологічні проблеми фізичної культури і спорту: збірник наукових праць за матеріалами I Міжнародної науково-практичної конференції (7–8 грудня 2023 року). Київ–Черкаси, 2023. С. 199–200.

13. Бохонюк А., Романюк А. Особливості центральної гемодинаміки у спортсменів, які займаються швидкісно-силовими вправами та вправами на витривалість. Волинська весна: перші паростки науки: збірник матеріалів VІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної онлайн-конференції (27 березня 2024 року, Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради) / уклад. С. Марчук, І. Ковальчук. Луцьк: Обрій, 2024. С. 190–192.

14. Демчина О., Романюк А. Вплив фізичних навантажень на показники дихальної системи. Волинська весна: перші паростки науки: збірник матеріалів VІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної онлайн-конференції (27 березня 2024 року, Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради) / уклад. С. Марчук, І. Ковальчук. Луцьк: Обрій, 2024. С. 197–198.

15. Оксенчук А., Романюк А. Вплив фізичних навантажень на показники опорно-рухового апарату. Волинська весна: перші паростки науки: збірник матеріалів VІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної онлайн-конференції (27 березня 2024 року, Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради) / уклад. С. Марчук, І. Ковальчук. Луцьк: Обрій, 2024. С. 247–249.

16. Мельник Б., Романюк А. Функціональний стан регуляції серцевого ритму в спортсменів-легкоатлетів та ігровиків. Волинська весна: перші паростки науки: збірник матеріалів VІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної онлайн-конференції (27 березня 2024 року, Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради) / уклад. С. Марчук, І. Ковальчук. Луцьк: Обрій, 2024. С. 235–237.

17. Яльницький О., Романюк А. Адаптаційні можливості серцево-судинної системи у спортсменів різної спеціалізації. Волинська весна: перші паростки науки: збірник матеріалів VІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної онлайн-конференції (27 березня 2024 року, Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради) / уклад. С. Марчук, І. Ковальчук. Луцьк: Обрій, 2024. С. 302–303.

Праці інших авторів:

18. Allen D. G., Lamb G. D., Westerblad H. Skeletal muscle physiology: Mechanisms of contraction and fatigue. Journal of Physiology. 2024. Vol. 602, No. 9. P. 1897–1914.

19. Bers D. M., Eisner D. A., Wier W.G. Cardiac muscle physiology: Mechanisms of contractility and automaticity. Physiological Reviews. 2024. Vol. 104, No. 3. P. 789–845.

20. Buzsáki G., Niedermeyer E., Schomer D. L. Electroencephalography in modern neuroscience: Advances and applications. Clinical Neurophysiology. 2024. Vol. 158. P. 56–72.

21. Ciekot-Sołtysiak M., Kusy K., Podgórski T., Pospieszna B., Zieliński J. Changes in red blood cell parameters during incremental exercise in highly trained athletes of different sport specializations. PeerJ. 2024. Vol. 12. P. e17040.

22. Dominelli P. B., Sheel A. W. The pulmonary physiology of exercise. Advances in Physiology Education. 2024. Vol. 48, No. 2. P. 238–251.

23. Hawley J. A., Hargreaves M., Joyner M. J. Metabolic adaptations to exercise: Energy and nutrient metabolism in athletes. Sports Medicine. 2024. Vol. 54, No. 10. P. 2456–2473. Herzog W., Powers K., Johnston K. Electromyography and muscle performance: Applications in sports and rehabilitation. European Journal of Applied Physiology. 2024. Vol. 124, No. 7. P. 2015–2030.

III. Інформаційні ресурси

24. Електронний курс з ОК Фізологія людини та спорту: https://mdl.lntu.edu.ua/course/view.php?id=9560