Силабуси ЛНТУ

Силабус

Луцький національний технічний університет · Архітектура комп'ютерів

2026/2027 Інженерія програмного забезпечення затверджено 29.08.2026
PDF Затверджена редакція силабуса

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету

Інна КОНДІУС

«29» серпня 2026 р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

____________ Надія КОВАЛЬЧУК

«29» серпня 2026 р.

СИЛАБУС

з освітнього компонента «Архітектура комп'ютерів»

ступінь вищої освіти – бакалавр

галузь знань – F Інформаційні технології

спеціальність – F2 Інженерія програмного забезпечення

освітня програма – Інженерія програмного забезпечення

Кафедра інженерії програмного забезпечення

Силабус склав(ла) асистент кафедри інженерії програмного забезпечення Михайло ПОТЕЙЧУК

Силабус затверджений на засіданні кафедри інженерії програмного забезпечення, протокол № 1/1 від «28» серпня 2026 р.

Завідувач кафедри к.т.н., доцент Наталія ЛІЩИНА

Розглянуто та схвалено групою забезпечення освітньої програми «Інженерія програмного забезпечення», протокол № 2 від «28» серпня 2026 р.

Гарант ОП «Інженерія програмного забезпечення» к.т.н., доцент Наталія ЛІЩИНА

Схвалено науково-методичною радою університету, протокол № 1/а від «29» серпня 2026 р.

QR Затверджений силабус онлайн:
https://e.lntu.edu.ua/syllabus/3139

Луцьк – 2026

СИЛАБУС ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТА «Архітектура комп'ютерів»

Освітня програма Інженерія програмного забезпечення
Галузь знань / Спеціальність F Інформаційні технології / F2 Інженерія програмного забезпечення
Рівень вищої освіти перший (бакалаврський)
Статус дисципліни нормативна
Мова викладання українська
Обсяг 6 кредитів ECTS / 180 годин, семестр 4
Форма контролю екзамен
Викладач(і) асистент Михайло ПОТЕЙЧУК

1. Мета і завдання дисципліни

Мета: Формування знань і навичок у студентів необхідних для раціонального використання сучасних інформаційних технологій; вивчення фізичних та логічних принципів побудови функціональних вузлів та їх використання в комп’ютерній системі; вивчення методів оцінки стану та діагностики режимів функціонування й експлуатації комп’ютерних систем.

Завдання: Вивчення структури персонального комп’ютера та комп’ютерних систем; вивчення режимів функціонування та організація обчислювальних процесів в комп’ютерних системах; вивчення апаратного забезпечення комп’ютерних систем.

Пререквізити: Вища математика, Основи програмування, Дискретна математика, знання шкільного курсу інформатики

2. Компетентності

ІК — інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання або практичні проблеми інженерії програмного забезпечення, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, із застосуванням теорій та методів інформаційних технологій.

ЗК02 — Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК05 — Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

СК08 — Здатність застосовувати фундаментальні і міждисциплінарні знання для успішного розв’язання завдань інженерії програмного забезпечення.

СК17 — Здатність забезпечити організацію обчислювальних процесів в інформаційних системах різного призначення з урахуванням архітектури, конфігурування, показників результативності функціонування операційних систем, мереж і системного програмного забезпечення.

3. Структура дисципліни, розподіл годин, зв'язок тем з компетентностями

№ Назва теми Лекції
денна/ заочна
Лаб.
денна/ заочна
Самост. робота
денна/ заочна
Разом Методи навчання Методи оцінювання ЗК та СК
Змістовий модуль 1. Основи комп’ютерної архітектури та ключові апаратні компоненти.
1 Тема 1. Вступ до архітектури комп’ютера. 2/0,4 2/0,4 6/9,2 10/10 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК05, ЗК02, СК17, СК08
2 Тема 2. Види сучасних комп’ютерів. 2/0,4 2/0,4 6/9,2 10/10 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК02, ЗК05, СК08, СК17
3 Тема 3. Системна плата (Материнська плата). 2/0,4 2/0,4 6/9,2 10/10 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК05, ЗК02, СК17, СК08
4 Тема 4. BIOS та UEFI. 2/0,4 2/0,4 6/9,2 10/10 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК05, ЗК02, СК17, СК08
5 Тема 5. Центральний процесор (CPU). 2/0,4 2/0,4 7/10,2 11/11 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК05, ЗК02, СК17, СК08
6 Тема 6. Відеокарти та графічні підсистеми. 2/0,4 2/0,4 7/10,2 11/11 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК05, ЗК02, СК17, СК08
Змістовий модуль 2. Системи числення, логічні основи та подання даних у комп’ютерах.
7 Тема 7. Означення та класифікація систем числення. Переведення чисел між системами числення. 2/0,4 2/0,4 7/10,2 11/11 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК05, ЗК02, СК17, СК08
8 Тема 8. Арифметичні операції та їх особливості в різних систем числення. 2/0,4 2/0,4 7/10,2 11/11 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК05, ЗК02, СК17, СК08
9 Тема 9. Арифметико-логічний пристрій, логічні функції та обробка даних. 2/0,4 2/0,4 7/10,2 11/11 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК05, ЗК02, СК17, СК08
10 Тема 10. Подання даних на рівні комп’ютера. 2/0,4 2/0,4 6/9,2 10/10 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК05, ЗК02, СК17, СК08
Змістовий модуль 3. Пам’ять, введення-виведення та архітектурні принципи комп’ютерних систем.
11 Тема 11. Пам’ять та ієрархічний принцип побудови пам’яті. 2/0,4 2/0,4 8/11,2 12/12 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК05, ЗК02, СК17, СК08
12 Тема 12. Пристрої введення-виведення та периферія. 2/0,4 2/0,4 8/11,2 12/12 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК05, ЗК02, СК17, СК08
13 Тема 13. Багатопроцесорні архітектури. 2/0,4 2/0,4 8/11,2 12/12 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК05, ЗК02, СК17, СК08
14 Тема 14. Сучасні архітектури. 4/0,8 4/0,8 16/22,4 24/24 МН1, МН2, МН3, МН4, МН5, МН6 МО1, МО2, захист лабораторної роботи ЗК05, ЗК02, СК17, СК08
ІЗ/КПІЗ 15/15 15/15
Разом 30/6 30/6 120/168 180/180

Легенда: ЗК — загальна компетентність (номер за п. 2); СК — спеціальна (фахова) компетентність (номер за п. 2). Повне формулювання кожного коду наводиться в ОП / стандарті спеціальності.

Методи навчання: МН1 — словесний метод (лекція, дискусія, співбесіда тощо); МН2 — практичний метод (лабораторні та практичні заняття); МН3 — наочний метод (метод ілюстрацій і метод демонстрацій); МН4 — робота з навчально-методичною літературою (конспектування, тезування, анотування, рецензування, складання реферату); МН5 — відеометод у сполученні з новітніми інформаційними технологіями та комп’ютерними засобами навчання (дистанційні, мультимедійні, веб-орієнтовані тощо); МН6 — самостійна робота (розв’язання завдань).

Методи оцінювання: МО1 — екзамен; МО2 — усне або письмове опитування.

4. Результати навчання

ПРН18. Знати та вміти застосовувати інформаційні технології обробки, зберігання та передачі даних.

ПРН27. Знати принципи побудови окремих пристроїв обчислювальних систем та мереж; володіти методами розробки програм, що взаємодіють з компонентами комп’ютерних систем.

5. Цілі сталого розвитку

ЦСР 9 – Промисловість, інновації та інфраструктура

6. Неформальна освіта

Рекомендовані курси, тренінги, стажування та інші: результати навчання, здобуті у формальній, неформальній чи інформальній освіті, можуть бути визнані відповідно до процедур ЛНТУ. Підтвердженнями можуть бути сертифікати тематичних тренінгів, вебінарів чи онлайн-курсів разом з описом досягнутих результатів навчання та, за потреби, коротке верифікаційне завдання або портфоліо.

7. Критерії та форми контролю

Оцінювання — за 100-бальною шкалою (національна шкала / ЄКТС). Підсумковий бал = поточний контроль (30 %) + КПІЗ (10 %) + модульний контроль (20 %) + екзамен (40 %).

Академічна доброчесність: самостійне виконання завдань; коректне посилання на джерела; позначення частин тексту, згенерованих засобами ШІ. Порушення академічної доброчесності не толеруються.

8. Зміст тем

Тема 1. Вступ до архітектури комп’ютера.

1.1. Історичний огляд розвитку комп’ютерів.
1.2. Основні функції комп’ютера та його структура.
1.3. Поняття архітектури комп’ютера.
1.4. Нейманівська архітектура.
1.5. Гарвардська архітектура.
1.6. Дуальна нейманівсько-гарвардська архітектура.
1.7. Асоціативна архітектура.
1.8. Паралельні комп’ютерні архітектури.

Тема 2. Види сучасних комп’ютерів.

2.1. Персональні комп’ютери та робочі станції.
2.2. Мобільні пристрої та ноутбуки.
2.3. Сервери та дата-центри.
2.4. Кластерні та суперкомп’ютерні системи.
2.5. Вбудовані системи та мікроконтролери.
2.6. Спеціалізовані комп’ютери та квантові обчислення.

Тема 3. Системна плата (Материнська плата).

3.1. Призначення та функції материнської плати.
3.2. Основні компоненти материнської плати.
3.3. Архітектура системної шини.
3.4. Сучасні тенденції розвитку материнських плат.

Тема 4. BIOS та UEFI.

4.1. Призначення та функції BIOS та UEFI.
4.2. Структура та компоненти BIOS та UEFI.
4.3. Налаштування BIOS та UEFI.
4.4. Сучасні технології та альтернативи BIOS та UEFI.
4.5. Взаємодія BIOS/UEFI з операційною системою.
4.6. Оновлення та прошивка BIOS/UEFI.

Тема 5. Центральний процесор (CPU).

5.1. Призначення та роль центрального процесора.
5.2. Структура центрального процесора.
5.3. Принцип роботи центрального процесора.
5.4. Основні характеристики центрального процесора.
5.5. Сучасні тенденції розвитку процесорів.

Тема 6. Відеокарти та графічні підсистеми.

6.1. Призначення та функції відеокарти.
6.2. Типи відеокарт.
6.3. Структурні елементи відеокарти.
6.4. Роль GPU в обробці зображень та відео.
6.5. Сучасні тенденції в розвитку відеокарт.

Тема 7. Означення та класифікація систем числення. Переведення чисел між системами числення.

7.1. Означення систем числення.
7.2. Класифікація систем числення.
7.3. Переведення чисел між системами числення.

Тема 8. Арифметичні операції та їх особливості в різних систем числення.

8.1. Особливості арифметичних операцій в різних системах числення.
8.2. Арифметичні операції в двійковій, вісімковій та шістнадцятковій системах числення.

Тема 9. Арифметико-логічний пристрій, логічні функції та обробка даних.

9.1. Основні логічні функції.
9.2. Способи обробки даних в АЛП.
9.3. Елементарні операції АЛП.
9.4. Складні операції АЛП.
9.5. Структура арифметико-логічного пристрою.

Тема 10. Подання даних на рівні комп’ютера.

10.1. Представлення чисел з фіксованою та плаваючою комою.
10.2. Коди подання чисел: прямий, зворотний, доповняльний.
10.3. Зміщені коди та особливості їх використання.

Тема 11. Пам’ять та ієрархічний принцип побудови пам’яті.

11.1. Загальні принципи ієрархії пам’яті.
11.2. Регістрова пам’ять.
11.3. Кеш-пам’ять.
11.4. Оперативна пам’ять (RAM).
11.5. Сучасні технології оперативної пам’яті.
11.6. Енергонезалежна пам’ять.
11.7. Зовнішня пам’ять.
11.8. Взаємодія пам’яті з CPU.
11.9. Оптимізація використання пам’яті.
11.10. Сучасні тенденції та перспективи розвитку пам’яті.

Тема 12. Пристрої введення-виведення та периферія.

12.1. Пристрої введення-виведення та їх функціональне призначення.
12.2. Внутрішня периферія.
12.3. Зовнішня периферія.
12.4. Шини та інтерфейси.
12.5. Архітектура систем введення-виведення.
12.6. Контролери та драйвери пристроїв.
12.7. Сучасні тенденції у введенні-виведенні.

Тема 13. Багатопроцесорні архітектури.

13.1. Багатопроцесорні системи від історичних витоків до сучасних рішень.
13.2. Типи багатопроцесорних систем.
13.3. Архітектури пам’яті в багатопроцесорних системах.
13.4. Міжпроцесорна комунікація та синхронізація.
13.5. Кеш-когерентність та протоколи.
13.6. Приклади багатопроцесорних систем.

Тема 14. Сучасні архітектури.

14.1. Огляд сучасних комп’ютерних архітектур.
14.2. Суперскалярні та конвеєрні архітектури.
14.3. Архітектури пам’яті та їх вплив на продуктивність.
14.4. Багатоядерні та багатопотокові процесори.
14.5. Паралелізм на рівні інструкцій та даних.
14.6. Архітектури для високопродуктивних обчислень.
14.7. Архітектури для штучного інтелекту та машинного навчання.
14.8. Енергоефективні та мобільні архітектури.

9. Опис ІЗ/КПІЗ

Метою виконання індивідуального завдання є застосування теоретичних знань дисципліни для розв’язання задач і вправ, розвиток навичок самостійної роботи, систематизація знань, поглиблене вивчення окремих питань. Індивідуальне завдання захищається під час семестру у години, виділені для індивідуальної роботи.

При виконанні та оформленні індивідуального завдання студент може використовувати рекомендовану літературу, методичні вказівки, інтернет-ресурси.

КПІЗ оцінюється за 100-бальною шкалою і складає 10% підсумкового балу. Виконання КПІЗ є одним із обов’язкових складових модулів залікового кредиту.

ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ПРАКТИЧНОГО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ

Для виконання комплексного практичного індивідуального завдання студент обирає варіант згідно з своїм номером у списку групи, виконує і захищає усі завдання відповідно до графіка.

ЗАВДАННЯ

1. Перевести число із десяткової системи числення в двійкову, вісімкову та шістнадцяткову систему числення;

2. Перевести число із зазначеної системи числення в десяткову систему числення;

3. Додати числа у відповідній системі числення;

4. Виконати віднімання у відповідній системі числення;

5. Виконати множення у відповідній системі числення;

6. Виконати ділення у відповідній системі числення;

7. Перетворення чисел у прямий, зворотний та доповняльний коди (8-бітне представлення);

8. Виконати додавання двох чисел у прямому, зворотному та доповняльному кодах (8-бітне представлення);

9. Виконати віднімання, використовуючи доповняльний код (8-бітне представлення).

Примітка: в завданнях 3 – 6, 8, 9 перевірити вірність обчислень за допомогою переводу початкових даних та результатів в десяткову систему числення. В завданні 1д отримати 5 знаків після коми в двійковому представленні. 

10. Загальні вимоги

Освітній процес регулюється академічними правилами ЛНТУ. Здобувачі освіти зобов’язані ознайомитися з вимогами, визначеними Кодексом академічної доброчесності ЛНТУ та Політикою етичного використання штучного інтелекту в ЛНТУ, і дотримуватися принципів академічної доброчесності та етичного використання штучного інтелекту в освітній діяльності.

Академічна доброчесність. Учасники освітнього процесу зобов’язані дотримуватися Закону України «Про академічну доброчесність» від 18.12.2025 № 4742-IX та внутрішніх нормативних документів ЛНТУ. Не допускаються академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, привласнення авторства, несамостійне виконання завдань, а також недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом.

Використання штучного інтелекту. Інструменти штучного інтелекту можуть використовуватися для пошуку ідей, пояснення методів, попереднього структурування, мовного редагування та допоміжного аналізу неконфіденційних даних, якщо конкретне завдання не передбачає повністю самостійного виконання. Здобувач освіти має зазначати використаний інструмент, мету та етап його застосування, перевіряти факти й розрахунки та самостійно обґрунтовувати висновки.

11. Література

I. Навчально-методичні матеріали та розробки

Праці автора силабуса:

1. Христинець Н. А., Потейчук М. І. Архітектура комп’ютерів: конспект лекцій для здобувачів першого (бакалаврського) рівня освітньо-професійної програми «Інженерія програмного забезпечення» галузі знань 12 Інформаційні технології спеціальності 121 Інженерія програмного забезпечення денної та заочної форм навчання. Луцьк : ЛНТУ, 2025. 80 с.

2. Христинець Н. А., Потейчук М. І. Архітектура комп’ютерів: методичні вказівки до лабораторних робіт для здобувачів першого (бакалаврського) рівня освітньо-професійної програми «Інженерія програмного забезпечення» галузі знань 12 Інформаційні технології спеціальності 121 Інженерія програмного забезпечення денної та заочної форм навчання. Луцьк : ЛНТУ, 2025.

3. М.І. Потейчук. Архітектура комп’ютерів: методичні вказівки до виконання самостійної роботи для здобувачів першого (бакалаврського) рівня освітньо-професійної програми «Інженерія програмного забезпечення» галузі знань 12 Інформаційні технології спеціальності 121 Інженерія програмного забезпечення денної та заочної форм навчання. Луцьк : ЛНТУ, 2025. 24 с.

Праці інших авторів:

4. Кравченкo Ю. В., Лещенкo O. O., Герасименкo O. Ю. Архітектура комп’ютера. Частина 1: навчальний посібник. Київ, 2022. 240 с.

5. Кравченкo Ю. В., Лещенкo O. O., Герасименкo O. Ю. Архітектура комп’ютера. Частина 2: навчальний посібник. Київ, 2023. 240 с.

6. Марченко К.М., Собінов О.Г., Оришака О.В. Комп’ютерні системи. Навчальний посібник. Кропивницький, 2022. 178 с.

7. Jim Ledin, Dave Farley. Modern Computer Architecture and Organization: Learn x86, ARM, and RISC-V architectures and the design of smartphones, PCs, and cloud servers, 2nd Edition. 2022. 666 p.

8. Sarah Harris, David Harris. Digital Design and Computer Architecture, RISC-V Edition. 2021. 592 p.

9. Elahi Ata. Computer Systems: Digital Design, Fundamentals of Computer Architecture and ARM Assembly Language. 2022. 307 p.

II. Наукові праці

Праці інших авторів:

10. Христинець Н. А. Реалізація багатопоточності на архітектурі мультимедійних процесорів Nexperia. Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія. 2022. с. 59–64.

11. N. Khrtstynets. Multiprocessing as a Way to Optimize Queries. Advances in Transdisciplinary Engineering. 2024. No. 48. P. 455–464.