Луцький національний технічний університет · Переддипломна практика
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ АРХІТЕКТУРИ, БУДІВНИЦТВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ
|
ЗАТВЕРДЖУЮ Декан факультету Олександр АНДРІЙЧУК «28» серпня 2026 р. |
ЗАТВЕРДЖУЮ Перший проректор ____________ Надія КОВАЛЬЧУК «29» серпня 2026 р. |
СИЛАБУС
з освітнього компонента «Переддипломна практика»
ступінь вищої освіти – бакалавр
галузь знань – 19 Архітектура та будівництво
спеціальність – 191 Архітектура та містобудування
освітня програма – Архітектура та містобудування
Кафедра архітектури та містобудування
Силабус склав(ла) доцент кафедри архітектури та містобудування, кан. архітектури, доцент Оксана ПАСІЧНИК
Силабус затверджений на засіданні кафедри архітектури та містобудування, протокол № 1 від «26» серпня 2026 р.
Завідувач кафедри к.т.н., доцент Олег ВЕРЕШКО
Розглянуто та схвалено групою забезпечення освітньої програми «Архітектура та містобудування», протокол № 4 від «26» серпня 2026 р.
Гарант ОП «Архітектура та містобудування» кан. архітектури, доцент Оксана ПАСІЧНИК
Схвалено науково-методичною радою університету, протокол № 1/а від «29» серпня 2026 р.
| Затверджений силабус онлайн: https://e.lntu.edu.ua/syllabus/4151 |
Луцьк – 2026
СИЛАБУС ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТА «Переддипломна практика»
| Освітня програма | Архітектура та містобудування |
| Галузь знань / Спеціальність | 19 Архітектура та будівництво / 191 Архітектура та містобудування |
| Рівень вищої освіти | перший (бакалаврський) |
| Статус дисципліни | нормативна |
| Мова викладання | українська |
| Обсяг | 7 кредитів ECTS / 210 годин, семестр 8 |
| Форма контролю | захист з оцінкою |
| Викладач(і) |
кан. архітектури, доцент Оксана ПАСІЧНИК електронна пошта: oxanapasichnyk@gmail.com |
Мета: Метою переддипломної практики є закріплення, поглиблення та систематизація теоретичних знань і практичних навичок, набутих здобувачами вищої освіти під час опанування освітніх компонентів професійної підготовки, розвиток здатності до самостійного вирішення архітектурно-містобудівних завдань, а також формування інформаційної, аналітичної, нормативної та проєктної основи для виконання кваліфікаційної роботи бакалавра.
Переддипломна практика спрямована на вдосконалення професійних компетентностей у сфері комплексного передпроєктного дослідження, аналізу містобудівних умов, функціонально-планувальних, архітектурно-композиційних і конструктивних рішень, застосування сучасних цифрових технологій архітектурного проєктування та обґрунтування концептуальних підходів до формування архітектурного середовища.
Завдання: Завданнями практики є закріплення знань щодо сучасних методів архітектурного та містобудівного проєктування, ознайомлення з організацією професійної діяльності архітектора, послідовністю розроблення проєктної документації та принципами взаємодії учасників проєктного процесу, вивчення нормативно-правових і нормативно-технічних вимог, що регламентують проєктування об'єктів архітектури та містобудування, збирання й систематизація вихідних матеріалів відповідно до теми кваліфікаційної роботи, проведення містобудівного, функціонально-планувального, природно-ландшафтного та композиційного аналізу території проєктування, дослідження вітчизняного та зарубіжного досвіду проєктування об'єктів відповідного функціонального призначення, визначення основних містобудівних, архітектурних, функціональних, екологічних та соціальних чинників, що впливають на формування проєктного рішення, формування попередньої функціональної програми та визначення основних вимог до об'єкта проєктування, опанування методів графічного, комп'ютерного та інформаційного моделювання архітектурних об'єктів, розробка попередніх концептуальних пропозицій відповідно до теми кваліфікаційної роботи (проєкту), набуття навичок аналітичного обґрунтування архітектурно-містобудівних рішень, підготовка звіту з переддипломної практики та комплекту вихідних матеріалів для подальшого виконання кваліфікаційної роботи бакалавра.
Пререквізити: Проектування архітектури житлових будівель, Архітектурне проєктування готельних будівель, Комп’ютерне проектування будівель і споруд (ArchiCad), Комп'ютерне проектування будівель і споруд (Revit), Архітектурне проєктyвання міського середовища, Типологія будівель і споруд, Конструкції будівель і споруд, Дизайн архітектурного середовища, Містобудування та територіальне планування, Будівельне матеріалознавство
ІК — інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук
ЗК01 — Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності
ЗК02 — Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми
ЗК03 — Здатність до адаптації та дії в новій ситуації
ЗК04 — Здатність спілкуватися державною мовою та іноземною мовою, як усно, так і письмово
ЗК05 — Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності)
ЗК06 — Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів)
ЗК07 — Здатність приймати обґрунтовані рішення
ЗК08 — Навички міжособистісної взаємодії
ЗК09 — Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні
СК01 — Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування
СК02 — Здатність застосовувати теорії, методи і принципи фізико-математичних, природничих наук, комп’ютерних, технологій для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування
СК04 — Здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища.
СК08 — Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проєктування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів.
СК09 — Здатність розробляти архітектурно-художні, функціональні, об’ємно-планувальні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів.
СК10 — Здатність до участі в підготовці архітектурно-планувальних завдань на проєктування, в організації розробки архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних проєктів.
СК11 — Здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів.
СК12 — Усвідомлення особливостей використання різних типів конструктивних та інженерних систем і мереж, їх розрахунків в архітектурно-містобудівному проєктуванні.
СК13 — Здатність до розробки архітектурно-містобудівних рішень з урахуванням безпекових і санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних і енергозберігаючих, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності.
СК14 — Усвідомлення особливостей застосування сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також технологій при створенні об’єктів містобудування, архітектури та будівництва
СК15 — Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів
СК16 — Усвідомлення загальних теоретичних, методичних і творчих засад архітектурного проєктування
СК17 — Усвідомлення теоретичних основ містобудування та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач
СК18 — Усвідомлення теоретичних основ архітектури будівель і споруд, основ реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач
СК19 — Здатність застосовувати теоретичні основи дизайну архітектурного середовища для розв’язання складних спеціалізованих задач
СК20 — Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач.
| № | Назва розділу (етапу) | Години | Методи навчання | Методи оцінювання | ЗК та СК |
|---|---|---|---|---|---|
| Частина 1. Організаційно-підготовчий етап практики. | |||||
| 1 | Розділ 1. Ознайомлення з програмою практики, інструктаж, визначення індивідуального завдання | 6 | МН1, МН6 | МО7, звіт з практики | ЗК01, ЗК02, ЗК07, СК04, СК01, СК08, СК02 |
| 2 | Розділ 2. Визначення мети, завдань та об'єкта передпроєктного дослідження | 8 | МН4, МН6 | МО7, звіт з практики | ЗК01, ЗК02, ЗК07, СК04, СК01, СК08, СК02, СК09 |
| 3 | Розділ 3. Опрацювання нормативних, наукових і методичних джерел | 16 | МН4 | МО7, звіт з практики | ЗК01, ЗК02, ЗК07, СК04, СК10, СК09, СК08, СК01, СК02 |
| Частина 2. Дослідницько-аналітичний етап практики | |||||
| 4 | Розділ 4. Збирання вихідних матеріалів та вивчення території проєктування | 20 | МН4, МН6 | МО7, захист звіту з практики | ЗК01, ЗК02, ЗК03, ЗК04, ЗК05, ЗК06, ЗК07, ЗК08, ЗК09, СК04, СК08, СК09, СК10, СК02 |
| 5 | Розділ 5. Комплексний містобудівний аналіз території | 24 | МН4, МН6 | МО7, звіт з практики | ЗК01, ЗК02, ЗК03, ЗК04, ЗК05, ЗК06, ЗК07, ЗК08, ЗК09, СК10, СК09, СК08, СК04, СК02 |
| 6 | Розділ 6. Аналіз природно-кліматичних, ландшафтних та екологічних умов | 16 | МН4, МН6 | МО7, звіт з практики | ЗК01, ЗК02, ЗК03, ЗК04, ЗК05, ЗК06, ЗК07, ЗК08, ЗК09, СК04, СК01, СК02, СК08, СК20, СК19, СК18, СК17, СК10, СК09 |
| 7 | Розділ 7. Аналіз функціонально-планувальних і просторових особливостей об'єкта | 20 | МН4, МН6 | МО7, звіт з практики | ЗК01, ЗК02, ЗК03, ЗК04, ЗК05, ЗК06, ЗК07, ЗК08, ЗК09, СК01, СК02, СК04, СК08, СК10, СК09, СК12, СК11 |
| 8 | Розділ 8. Дослідження вітчизняних і зарубіжних архітектурних аналогів | 18 | МН4, МН6 | МО7, звіт з практики | ЗК01, ЗК02, ЗК03, ЗК04, ЗК05, ЗК06, ЗК07, ЗК08, ЗК09, СК01, СК02, СК04, СК08, СК09, СК10, СК11, СК12 |
| 9 | Розділ 9. Систематизація результатів дослідження та формування висновків | 12 | МН4, МН5, МН6 | МО7, звіт з практики | ЗК01, ЗК02, ЗК03, ЗК04, ЗК05, ЗК06, ЗК07, ЗК08, ЗК09, СК04, СК01, СК02, СК08, СК09, СК10, СК11, СК12 |
| Частина 3. Проєктно-підсумковий етап практики | |||||
| 10 | Розділ 10. Формування функціональної програми та вихідних вимог до проєктування | 16 | МН5, МН6 | МО7, звіт з практики | ЗК01, ЗК02, ЗК03, ЗК04, ЗК05, ЗК06, ЗК07, ЗК08, ЗК09, СК10, СК20, СК19, СК01, СК08, СК18, СК17, СК16, СК15, СК13, СК14, СК11, СК12 |
| 11 | Розділ 11. Розроблення попередніх архітектурно-містобудівних концептуальних пропозицій | 24 | МН5, МН6 | МО7, звіт з практики | ЗК01, ЗК02, ЗК03, ЗК04, ЗК05, ЗК06, ЗК07, ЗК08, ЗК09, СК20, СК19, СК18, СК17, СК16, СК15, СК14, СК13, СК12, СК11, СК09 |
| 12 | Розділ 12. Підготовка аналітичних і графічних матеріалів | 16 | МН5, МН6 | МО7, звіт з практики | ЗК01, ЗК02, ЗК06, ЗК07, ЗК08, ЗК09, ЗК05, ЗК04, ЗК03, СК09, СК11, СК12, СК13, СК14, СК15, СК16, СК17, СК18, СК19, СК20 |
| 13 | Розділ 13. Оформлення звіту та підготовка до захисту | 14 | МН5, МН6 | МО7, захист звіту з практики | ЗК01, ЗК02, ЗК03, ЗК04, ЗК05, ЗК06, ЗК07, ЗК08, ЗК09, СК09, СК11, СК12, СК13, СК14, СК15, СК16, СК17, СК18, СК19, СК20 |
| Разом | 210 | ||||
Легенда: ЗК — загальна компетентність (номер за п. 2); СК — спеціальна (фахова) компетентність (номер за п. 2). Повне формулювання кожного коду наводиться в ОП / стандарті спеціальності.
Методи навчання: МН1 — словесний метод (лекція, дискусія, співбесіда тощо); МН4 — робота з навчально-методичною літературою (конспектування, тезування, анотування, рецензування, складання реферату); МН5 — відеометод у сполученні з новітніми інформаційними технологіями та комп’ютерними засобами навчання (дистанційні, мультимедійні, веб-орієнтовані тощо); МН6 — самостійна робота (розв’язання завдань).
Методи оцінювання: МО7 — презентації результатів виконаних завдань та досліджень.
ПРН02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності
ПРН05. Застосовувати основні теорії проєктування, реконструкції та реставрації архітектурно-містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів, сучасні методи і технології, міжнародний і вітчизняний досвід для розв’язання складних спеціалізованих задач архітектури та містобудування
ПРН06. Збирати, аналізувати й оцінювати інформацію з різних джерел, необхідну для прийняття обґрунтованих проєктних архітектурно-містобудівних рішень
ПРН08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування
ПРН09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів
ПРН10. Застосовувати сучасні засоби і методи інженерної, художньої і комп’ютерної графіки, що використовуються в архітектурно-містобудівному проєктуванні
ПРН13. Виявляти, аналізувати та оцінювати потреби і вимоги клієнтів і партнерів, знаходити ефективні спільні рішення щодо архітектурно-містобудівних проєктів
ПРН14. Обирати раціональні архітектурні рішення на основі аналізу ефективності конструктивних, інженерно-технічних систем, будівельних матеріалів і виробів, декоративно-оздоблювальних матеріалів
ПРН15. Забезпечувати дотримання безпекових, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних, техніко-економічних вимог і розрахунків, вимог щодо екологічності, енергоефективності, інклюзивності в архітектурно-містобудівному проєктуванні
ПРН19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно-містобудівного і ландшафтного середовища
ЦСР 4 – Якісна освіта
ЦСР 9 – Промисловість, інновації та інфраструктура
ЦСР 11 – Сталий розвиток міст і громад
Рекомендовані курси, тренінги, стажування та інші: результати навчання, здобуті у формальній, неформальній чи інформальній освіті, можуть бути визнані відповідно до процедур ЛНТУ. Підтвердженнями можуть бути сертифікати тематичних тренінгів, вебінарів чи онлайн-курсів разом з описом досягнутих результатів навчання та, за потреби, коротке верифікаційне завдання або портфоліо.
Оцінювання — за 100-бальною шкалою (національна шкала / ЄКТС).
| Складова | Ваговий коефіцієнт | Форми контролю |
|---|---|---|
| Висновки керівника від бази практики | 20 % | Письмовий відгук |
| Виконання та оформлення звіту | 50 % | Звіт по практиці |
| Оцінка захисту звіту перед комісією | 30 % | Захист з оцінкою |
| Разом | 100 % |
Академічна доброчесність: самостійне виконання завдань; коректне посилання на джерела; позначення частин тексту, згенерованих засобами ШІ. Порушення академічної доброчесності не толеруються.
Розділ 1. Ознайомлення з програмою практики, інструктаж, визначення індивідуального завдання
На початковому етапі переддипломної практики здобувачі вищої освіти ознайомлюються з її метою, завданнями, змістом, організаційними особливостями, термінами проведення, вимогами до виконання індивідуальних завдань та порядком підготовки звітної документації. Проводиться організаційна зустріч із керівником практики, під час якої розглядаються основні етапи практичної підготовки, послідовність виконання передпроєктних досліджень, форми поточного контролю та критерії оцінювання результатів. Здобувачі ознайомлюються з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, правилами внутрішнього розпорядку бази практики, особливостями організації роботи в архітектурно-проєктних установах або відповідних структурних підрозділах закладу вищої освіти. Особлива увага приділяється визначенню індивідуального завдання, зміст якого має відповідати темі кваліфікаційної роботи бакалавра, передбачати дослідження конкретного архітектурного об'єкта або території та забезпечувати отримання необхідних вихідних даних для подальшого проєктування.
Розділ 2. Визначення мети, завдань та об'єкта передпроєктного дослідження
На цьому етапі здобувачі уточнюють тематичну спрямованість кваліфікаційної роботи, визначають об'єкт і предмет передпроєктного дослідження, формулюють його мету, основні завдання та очікувані результати.
Здійснюється попередній аналіз актуальності обраної тематики з урахуванням сучасних тенденцій розвитку архітектури та містобудування, соціально-економічних потреб суспільства, особливостей функціонального використання територій, екологічних викликів, принципів сталого розвитку, інклюзивності та безбар'єрності.
Визначаються основні проблеми архітектурно-містобудівної організації обраного об'єкта або території, які потребують вирішення засобами архітектурного проєктування.
У процесі роботи встановлюються межі дослідження, його інформаційна база, основні методи аналізу та послідовність виконання завдань.
Розділ 3. Опрацювання нормативних, наукових і методичних джерел
Здобувачі здійснюють пошук, добір, систематизацію та аналіз нормативно-правових, нормативно-технічних, наукових і методичних матеріалів, необхідних для виконання індивідуального завдання. Опрацьовуються чинні державні будівельні норми, національні стандарти, законодавчі та інші нормативні документи, які регламентують містобудівну діяльність, планування й забудову територій, проєктування будівель і споруд відповідного функціонального призначення. Досліджуються нормативні вимоги щодо функціонального зонування, організації території, доступності об'єктів, пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних умов, природного освітлення, енергоефективності, екологічності та інших характеристик архітектурного середовища. Паралельно здійснюється аналіз наукових публікацій, монографій, навчальних і методичних видань, матеріалів фахових конференцій та сучасних архітектурних досліджень, пов'язаних із тематикою кваліфікаційної роботи.
Основні види роботи: пошук і добір нормативних документів відповідно до типу об'єкта проєктування; визначення основних нормативних обмежень та вимог; аналіз наукових досліджень за тематикою кваліфікаційної роботи; вивчення сучасних методичних підходів до архітектурного проєктування; систематизація опрацьованих джерел; формування переліку нормативних вимог, які необхідно врахувати під час розроблення проєкту.
Очікуваний результат: сформована нормативна та науково-методична база дослідження, підготовлений перелік використаних джерел і систематизовані основні вимоги до об'єкта проєктування.
Розділ 4. Збирання вихідних матеріалів та вивчення території проєктування
Цей вид роботи передбачає формування інформаційної основи для виконання комплексного передпроєктного аналізу території або об'єкта, визначеного темою кваліфікаційної роботи.
Здобувачі здійснюють пошук та опрацювання картографічних, топографічних, містобудівних, статистичних, графічних і фотоматеріалів, які характеризують сучасний стан території, її розташування в системі населеного пункту, функціональне використання, транспортну доступність та особливості навколишньої забудови.
За можливості проводиться натурне обстеження території з фотофіксацією характерних видових точок, елементів забудови, громадських просторів, транспортної інфраструктури, озеленення та об'єктів благоустрою.
Вивчаються особливості землекористування, наявні будівлі й споруди, інженерна інфраструктура, існуючі пішохідні та транспортні зв'язки, природні компоненти середовища.
До складу роботи входить: визначення місця розташування та меж території дослідження; збирання картографічних і топографічних матеріалів; вивчення доступної містобудівної документації; натурне обстеження території за можливості; фотофіксація існуючого стану; дослідження характеру навколишньої забудови; виявлення основних планувальних обмежень; підготовка вихідної графічної основи для подальшого аналізу.
Очікуваний результат: комплект вихідних матеріалів, ситуаційна схема, схема розташування об'єкта в структурі населеного пункту, матеріали фотофіксації та попередня характеристика території.
Розділ 5. Комплексний містобудівний аналіз території
Метою комплексного містобудівного аналізу є визначення основних закономірностей просторової організації території, її містобудівного потенціалу, функціональних особливостей та обмежень щодо майбутнього архітектурного проєктування.
Здобувачі аналізують положення території в планувальній структурі населеного пункту, її взаємозв'язки з прилеглими функціональними зонами, транспортними магістралями, громадськими центрами, рекреаційними територіями та об'єктами соціальної інфраструктури.
Досліджуються щільність і характер забудови, поверховість, масштабність, композиційні осі, просторові домінанти, видові розкриття, пішохідні маршрути та особливості формування громадських просторів.
Визначаються можливості інтеграції майбутнього об'єкта в існуюче архітектурно-містобудівне середовище, а також передумови його функціонального й просторового розвитку.
Особлива увага приділяється аналізу транспортної та пішохідної доступності, організації безбар'єрних маршрутів, можливості обслуговування об'єкта громадським транспортом, забезпечення під'їздів і паркування.
Основні напрями аналізу: положення території в містобудівній структурі; функціональне зонування прилеглих територій; характер, щільність і поверховість забудови; транспортна та пішохідна доступність; система громадських просторів; композиційно-просторова структура забудови; наявність містобудівних обмежень; потенціал функціонального та просторового розвитку.
Очікуваний результат: комплекс аналітичних містобудівних схем із висновками щодо функціонального використання, просторової організації, транспортної доступності та потенціалу розвитку території
Розділ 6. Аналіз природно-кліматичних, ландшафтних та екологічних умов
Здобувачі досліджують природні чинники, що впливають на архітектурно-планувальну організацію території та формування майбутнього об'єкта проєктування.
Аналізуються особливості клімату, температурного режиму, переважних напрямків вітру, сонячної радіації, інсоляції, природного освітлення, рельєфу, наявних зелених насаджень і водних об'єктів.
Визначаються екологічні характеристики території, можливі джерела шумового, атмосферного та інших видів забруднення, особливості природного дренування, стан озеленення й потенціал використання природних компонентів у формуванні архітектурного середовища.
Розглядаються можливості застосування принципів екологічно орієнтованого проєктування, збереження природного ландшафту, раціонального використання ресурсів, енергоефективності та формування комфортного мікроклімату.
У межах роботи здійснюється: аналіз кліматичних характеристик району проєктування; дослідження рельєфу та особливостей ландшафту; аналіз орієнтації території за сторонами світу; визначення умов інсоляції та природного освітлення; аналіз вітрового режиму; дослідження наявного озеленення; виявлення екологічних обмежень; визначення можливостей інтеграції природних компонентів у проєктне рішення.
Очікуваний результат: аналітичні схеми природно-кліматичних і ландшафтних умов, висновки щодо екологічного потенціалу території та рекомендації для подальшого архітектурного проєктування.
Розділ 7. Аналіз функціонально-планувальних і просторових особливостей об'єкта
Цей етап передбачає дослідження функціональних, планувальних і просторових характеристик об'єктів, що відповідають тематиці кваліфікаційної роботи бакалавра.
Здобувачі вивчають особливості функціонального призначення майбутнього об'єкта, його основні структурні елементи, характер взаємозв'язків між приміщеннями, функціональними групами та відкритими просторами.
Визначаються потреби основних категорій користувачів, орієнтовна місткість або пропускна спроможність об'єкта, характер функціональних процесів, особливості організації комунікацій та взаємодії різних функціональних зон.
Аналізуються принципи об'ємно-просторової організації, можливі композиційні моделі, особливості формування архітектурного образу та взаємозв'язок об'єкта з навколишнім середовищем.
Розглядаються питання універсального дизайну, доступності для маломобільних груп населення, адаптивності планувальних рішень, раціонального використання площ та забезпечення комфортних умов експлуатації.
Основні види роботи: визначення функціонального призначення об'єкта; аналіз потреб і категорій користувачів; дослідження функціональних процесів; визначення основних функціональних груп; аналіз взаємозв'язків між приміщеннями; дослідження принципів просторової організації; визначення вимог до комунікаційних просторів; аналіз можливостей гнучкого та адаптивного планування; формування попередніх вимог до функціонально-планувальної структури.
Очікуваний результат: функціонально-планувальні схеми, орієнтовний перелік основних функціональних груп, схеми взаємозв'язків та висновки щодо принципів просторової організації об'єкта.
Розділ 8. Дослідження вітчизняних і зарубіжних архітектурних аналогів
Здобувачі здійснюють порівняльний аналіз реалізованих архітектурних об'єктів і проєктних рішень, які за функціональним призначенням, містобудівними умовами, масштабом або архітектурно-планувальними характеристиками відповідають тематиці кваліфікаційної роботи.
Дослідження спрямоване на виявлення сучасних тенденцій архітектурного проєктування, ефективних моделей функціонально-просторової організації, конструктивних і технологічних рішень, принципів інтеграції об'єктів у навколишнє середовище.
Порівняльний аналіз доцільно здійснювати за системою критеріїв, що охоплюють містобудівне розташування, функціональне наповнення, планувальну структуру, об'ємно-просторову композицію, конструктивні особливості, екологічність, інклюзивність та архітектурно-художню виразність.
Вивчаються переваги й недоліки досліджуваних об'єктів, визначаються можливості адаптації ефективних рішень до конкретних умов проєктування.
Передбачається: добір репрезентативних вітчизняних і зарубіжних аналогів; формування критеріїв порівняльного аналізу; дослідження містобудівних характеристик аналогів; аналіз функціонально-планувальних рішень; вивчення архітектурно-композиційних особливостей; аналіз конструктивних, технологічних та екологічних рішень; визначення переваг і недоліків аналогів; узагальнення перспективних підходів до проєктування.
Очікуваний результат: аналітична таблиця порівняння архітектурних аналогів, ілюстративні матеріали, схеми та висновки щодо можливості використання виявлених принципів у кваліфікаційній роботі.
Розділ 9. Систематизація результатів дослідження та формування висновків
На завершальному етапі дослідницько-аналітичної роботи здобувачі узагальнюють результати проведених досліджень, встановлюють взаємозв'язки між містобудівними, природно-кліматичними, функціональними, просторовими, нормативними та соціальними чинниками.
Здійснюється комплексне оцінювання території або об'єкта дослідження, визначаються його основні переваги, недоліки, обмеження та потенційні можливості розвитку.
На основі отриманих матеріалів сформулюються висновки щодо доцільного функціонального використання території, принципів просторової організації, архітектурно-планувальних підходів та основних напрямів формування майбутнього проєктного рішення.
Передбачається розроблення узагальнених аналітичних схем, таблиць, діаграм та графічних матеріалів, які відображають результати дослідження й можуть бути використані під час виконання кваліфікаційної роботи.
Основні види роботи: систематизація зібраних вихідних матеріалів; узагальнення результатів містобудівного аналізу; оцінювання природно-кліматичних та екологічних чинників; узагальнення результатів аналізу аналогів; визначення основних проблем і потенціалу території; формулювання передпроєктних рекомендацій; підготовка комплексних аналітичних висновків.
Очікуваний результат: систематизований комплект матеріалів передпроєктного дослідження та сформульовані рекомендації щодо розроблення архітектурно-містобудівної концепції.
Розділ 10. Формування функціональної програми та вихідних вимог до проєктування
На основі результатів передпроєктного дослідження здобувачі формують функціональну програму майбутнього архітектурного об'єкта, визначають його основні характеристики, орієнтовні параметри та вимоги до просторової організації.
Функціональна програма розробляється з урахуванням призначення об'єкта, потреб користувачів, містобудівних умов, нормативних обмежень, особливостей території та сучасних тенденцій архітектурного проєктування.
Визначаються основні функціональні групи приміщень, їх орієнтовні площі, взаємозв'язки, принципи зонування та вимоги до горизонтальних і вертикальних комунікацій.
Обґрунтовуються основні принципи розміщення об'єкта на ділянці, організації транспортно-пішохідних зав’язків, формування громадських і рекреаційних просторів, забезпечення інклюзивності, екологічності та енергоефективності.
Передбачається: визначення функціонального призначення та орієнтовних параметрів об'єкта; формування переліку функціональних груп; розрахунок орієнтовних площ; встановлення функціональних взаємозв'язків; визначення принципів зонування; формування вимог до об'ємно-просторової організації; визначення основних містобудівних і нормативних обмежень; підготовка вихідних вимог до архітектурного проєктування.
Очікуваний результат: сформована функціональна програма, таблиця орієнтовного складу та площ приміщень, схеми функціональних взаємозв'язків і перелік основних вимог до проєктування.
Розділ 11. Розроблення попередніх архітектурно-містобудівних концептуальних пропозицій
На основі результатів дослідження здобувачі визначають основну архітектурну ідею, принципи функціонально-планувальної та об'ємно-просторової організації, характер взаємодії майбутнього об'єкта з навколишнім середовищем.
Розглядаються альтернативні варіанти розміщення об'єкта на території, функціонального зонування, композиційної побудови, організації пішохідних і транспортних зв'язків, громадських та рекреаційних просторів.
Здійснюється попередній пошук архітектурно-художнього образу, масштабності, силуету, просторових акцентів і композиційних зв'язків.
Особлива увага приділяється обґрунтуванню запропонованих рішень на основі результатів передпроєктного аналізу, нормативних вимог та функціональної програми.
До складу роботи входить: формування основної архітектурної ідеї; розроблення альтернативних концептуальних пропозицій; визначення принципів розміщення об'єкта на території; Формування попередньої функціонально-планувальної структури; розроблення ескізних схем генерального плану; пошук об'ємно-просторової композиції; створення попередніх тривимірних моделей; порівняльне оцінювання концептуальних варіантів; обґрунтування вибору перспективного напряму проєктування.
На цьому етапі не передбачається виконання завершеного архітектурного проєкту. Концептуальні пропозиції мають попередній характер і слугують основою для подальшої розробки кваліфікаційної роботи.
Очікуваний результат: комплект попередніх концептуальних схем, ескізних рішень, варіантів просторової організації та обґрунтування обраного напряму архітектурного проєктування.
Розділ 12. Підготовка аналітичних і графічних матеріалів
На цьому етапі здійснюється графічне оформлення результатів передпроєктного дослідження та попередніх концептуальних пропозицій.
Здобувачі систематизують виконані аналітичні схеми, креслення, таблиці, діаграми, картографічні матеріали, фотографії та цифрові моделі, забезпечуючи їх логічну послідовність і відповідність змісту індивідуального завдання.
Графічні матеріали повинні відображати основні результати дослідження, виявлені містобудівні закономірності, функціональні особливості об'єкта, природно-ландшафтні характеристики території та принципи формування попередньої архітектурної концепції.
Особлива увага приділяється професійній графічній культурі, інформативності, композиційній цілісності, читабельності та коректності оформлення креслень і схем.
Основні види роботи: оформлення ситуаційних і містобудівних схем; підготовка матеріалів аналізу території; оформлення функціонально-планувальних схем; підготовка порівняльних таблиць архітектурних аналогів; графічне представлення природно-кліматичного аналізу; оформлення попередніх концептуальних пропозицій; підготовка цифрових моделей і візуалізацій; компонування матеріалів для включення до звіту та подальшого використання у кваліфікаційній роботі.
Очікуваний результат: систематизований комплект аналітичних і графічних матеріалів, який відображає результати переддипломної практики та може бути використаний під час виконання кваліфікаційної роботи бакалавра.
Розділ 13. Оформлення звіту та підготовка до захисту
Завершальний етап переддипломної практики передбачає узагальнення виконаної роботи, оформлення звітної документації та підготовку до підсумкового оцінювання результатів практичної підготовки.
Здобувачі формують звіт відповідно до вимог робочої програми та методичних рекомендацій кафедри.
У звіті висвітлюються мета й завдання практики, характеристика об'єкта дослідження, методи та результати передпроєктного аналізу, нормативні вимоги, аналіз архітектурних аналогів, функціональна програма та попередні концептуальні пропозиції.
Формулюються підсумкові висновки, у яких визначаються основні результати виконаної роботи, набуті практичні навички та можливості використання зібраних матеріалів під час розроблення кваліфікаційної роботи бакалавра.
Передбачається підготовка презентаційних матеріалів, які відображають послідовність проведення дослідження, основні аналітичні результати та обґрунтування запропонованих архітектурно-містобудівних рішень.
До складу роботи входить: систематизація текстових і графічних матеріалів; оформлення звіту з переддипломної практики; підготовка висновків за результатами виконаних досліджень; оформлення списку використаних джерел; формування додатків; перевірка повноти виконання індивідуального завдання; підготовка презентації результатів практики; підготовка до усного захисту звіту.
Очікуваний результат: оформлений звіт із переддипломної практики, комплект графічних матеріалів і презентація для підсумкового захисту.
Освітній процес регулюється академічними правилами ЛНТУ. Здобувачі освіти зобов’язані ознайомитися з вимогами, визначеними Кодексом академічної доброчесності ЛНТУ та Політикою етичного використання штучного інтелекту в ЛНТУ, і дотримуватися принципів академічної доброчесності та етичного використання штучного інтелекту в освітній діяльності.
Академічна доброчесність. Учасники освітнього процесу зобов’язані дотримуватися Закону України «Про академічну доброчесність» від 18.12.2025 № 4742-IX та внутрішніх нормативних документів ЛНТУ. Не допускаються академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, привласнення авторства, несамостійне виконання завдань, а також недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом.
Використання штучного інтелекту. Інструменти штучного інтелекту можуть використовуватися для пошуку ідей, пояснення методів, попереднього структурування, мовного редагування та допоміжного аналізу неконфіденційних даних, якщо конкретне завдання не передбачає повністю самостійного виконання. Здобувач освіти має зазначати використаний інструмент, мету та етап його застосування, перевіряти факти й розрахунки та самостійно обґрунтовувати висновки.
I. Навчально-методичні матеріали та розробки
Праці автора силабуса:
1. Переддипломна практика : метод. вказівки до проходження практики для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузь знань 19 «Архітектура і будівництво» спец. 191 «Архітектура та містобудування» освітня програма «Архітектура та містобудування» / уклад. О. С. Пасічник. Луцьк : ЛНТУ, 2025 48 с. URL: https://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/2328
II. Наукові праці
Праці автора силабуса:
2. Піліпака Н. В., Пасічник О. С., Казмірук Ю. Й. Інклюзивність при ревіталізації виробничих територій на прикладі мікрорайону «Чайка» у місті Рівному. Сучасні технології а методи розрахунків у будівництві. 2025. № 24. С. 317-330. URL: https://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/6801
3. Яловенко Д. В., Пасічник О. С. Ландшафтно-архітектурні підходи до формування сучасних військових секторів поховань. Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві. 2026. № 24. С. 698-707. URL: https://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/6800
Праці інших авторів:
4. Гетун Г. В., Буравченко В. С. Одноквартирний житловий будинок : навч. посіб. Київ : КНУБА, 2023. 181 с.
5. Гетун Г. В., Куліков П. М., Плоский В. О., Чернишов Д. О. Конструкції будівель і споруд. Кн. 2. Нежитлові будинки : підручник / за ред. Г. В. Гетун. Кам'янець-Подільський : Друкарня «Рута», 2023. 898 с.
6. Гнесь І. П. Багатоквартирне житло: тенденції еволюції : монографія. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2013. 652 с.
7. ДБН Б.2.2-12:2019. Планування та забудова територій. Київ, 2019.
8. ДБН В.2.2-15:2019. Житлові будинки. Основні положення. Київ, 2019.
9. ДБН В.2.2-16:2019. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади. Київ, 2019.
10. Король В. П. Архітектурне проектування житла : підручник. Київ : Саміт-книга, 2023. 314 с.
11. Лінда С. М. Архітектурне проектування громадських будівель і споруд : навч. посіб. 2-ге вид., випр. і допов. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2013. 644 с.
12. Лях В. М., Дмитренко А. Ю. Основи типологічного аналізу в архітектурі та містобудуванні : навч. посіб. / за заг. ред. В. М. Ляха. Полтава : ПолтНТУ, 2016. 197 с.
13. Якубовський В. Б., Якубовський І. В., Кайдановська О. О. Основи проектування садибного житла : навч. посіб. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. 228 с.
14. Barron M. Auditorium Acoustics and Architectural Design. 2nd ed. London : Spon Press, 2010. 504 p.
15. Cantrell B., Michaels W. Digital Drawing for Landscape Architecture: Contemporary Techniques and Tools for Digital Representation in Site Design. 2nd ed. Hoboken : Wiley, 2014. 336 p.
16. De Chiara J., Crosbie M. J. Time-Saver Standards for Building Types. 4th ed. New York : McGraw-Hill, 2001. 1005 p.
17. Hopper L. J. (ed.). Landscape Architectural Graphic Standards. Hoboken : Wiley, 2006. 1088 p.
18. Robinson N. The Planting Design Handbook. 2nd ed. Aldershot : Ashgate Publishing, 2004.
19. Strom S., Nathan K., Woland J. Site Engineering for Landscape Architects. 6th ed. Hoboken : Wiley, 2013. 368 p.
III. Інформаційні ресурси
20. [Електронний ресурс]. URL: https://learn.graphisoft.com/visitor_catalog_class/show/58687 (дата звернення: 03.10.2026).
21. https://www.graphisoft.com/ – офіційний сайт компанії Graphisoft.